Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22752
Назва: Інститут соціальної держави: визначення чинників руйнівного впливу та оцінка перспектив функціонування
Автори: Зіскін, Олександр
Приналежність: Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Бібліографічний опис: Зіскін О. Інститут соціальної держави: визначення чинників руйнівного впливу та оцінка перспектив функціонування. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини. 2019. № 8(392). С.56-62
Журнал/збірник: Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини
Випуск/№ : 8(392)
Дата публікації: 2019
Дата внесення: 8-вер-2023
Видавництво: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Країна (код): UA
УДК: 321:342+340.125
Теми: соціальна держава
технологічна революція
соціальна політика
глобалізація
Діапазон сторінок: 56-62
Короткий огляд (реферат): Аргументовано, що попри тривале успішне функціонування, соціальна держава перебуває в затяжній кризі. Наголошено, що інститут соціальної держави не адаптувався до нових соціальних викликів. Підкреслено, що криза соціальної держави, яка почалася на початку 1980-х років, поглибилася після початку 2008 р. глобальної фінансової кризи та нині сприяє деконструкції цього політичного інституту. Відзначено, що в політологічному дискурсі домінують критичні до соціальної держави оцінки й переконання в необхідності нового соціального договору. Констатовано, що нова соціальна політика має розв’язувати соціальні проблеми не стільки шляхом соціальних виплат, скільки запобігти їх появі. Звернено увагу, що модель соціальної держави, яка б відповідала нинішній ситуації, повинна спрямовуватися на: 1) звуження спектра дії соціальної держави, зупинення подальшого розширення соціальних функцій; 2) поступовий відхід держави від надання соціальної допомоги в напрямі створення умов для самореалізації працездатної особи; 3) інвестування в соціальний капітал; 4) формування в кожної працездатної особи стійкого розуміння відповідальності за забезпечення свого добробуту. Зауважено, що вказані заходи мають за мету зменшити навантаження на інститут соціальної держави в забезпеченні добробуту особи. Підкреслено, що реформувати соціальну державу не можливо без зміни світогляду громадян, що проявляється, передусім, у відході від патерналізму. Перспективним назване таке бачення соціальної держави, за якого цей інститут спрямовується на активізацію особи в питаннях забезпечення свого добробуту. Розуміння майбутньої конфігурації соціальної держави виразно підкреслює потребу зростання персональної відповідальності за добробут.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22752
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Серія "Міжнародні відносини", 2019, № 8 (392)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
56-62.pdf522,76 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.