Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22752
Назва: | Інститут соціальної держави: визначення чинників руйнівного впливу та оцінка перспектив функціонування |
Автори: | Зіскін, Олександр |
Приналежність: | Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» |
Бібліографічний опис: | Зіскін О. Інститут соціальної держави: визначення чинників руйнівного впливу та оцінка перспектив функціонування. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини. 2019. № 8(392). С.56-62 |
Журнал/збірник: | Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини |
Випуск/№ : | 8(392) |
Дата публікації: | 2019 |
Дата внесення: | 8-вер-2023 |
Видавництво: | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки |
Країна (код): | UA |
УДК: | 321:342+340.125 |
Теми: | соціальна держава технологічна революція соціальна політика глобалізація |
Діапазон сторінок: | 56-62 |
Короткий огляд (реферат): | Аргументовано, що попри тривале успішне функціонування, соціальна держава перебуває в затяжній кризі. Наголошено, що інститут соціальної держави не адаптувався до нових соціальних викликів. Підкреслено, що криза соціальної держави, яка почалася на початку 1980-х років, поглибилася після початку 2008 р. глобальної фінансової кризи та нині сприяє деконструкції цього політичного інституту. Відзначено, що в політологічному дискурсі домінують критичні до соціальної держави оцінки й переконання в необхідності нового соціального договору. Констатовано, що нова соціальна політика має розв’язувати соціальні проблеми не стільки шляхом соціальних виплат, скільки запобігти їх появі. Звернено увагу, що модель соціальної держави, яка б відповідала нинішній ситуації, повинна спрямовуватися на: 1) звуження спектра дії соціальної держави, зупинення подальшого розширення соціальних функцій; 2) поступовий відхід держави від надання соціальної допомоги в напрямі створення умов для самореалізації працездатної особи; 3) інвестування в соціальний капітал; 4) формування в кожної працездатної особи стійкого розуміння відповідальності за забезпечення свого добробуту. Зауважено, що вказані заходи мають за мету зменшити навантаження на інститут соціальної держави в забезпеченні добробуту особи. Підкреслено, що реформувати соціальну державу не можливо без зміни світогляду громадян, що проявляється, передусім, у відході від патерналізму. Перспективним назване таке бачення соціальної держави, за якого цей інститут спрямовується на активізацію особи в питаннях забезпечення свого добробуту. Розуміння майбутньої конфігурації соціальної держави виразно підкреслює потребу зростання персональної відповідальності за добробут. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22752 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Серія "Міжнародні відносини", 2019, № 8 (392) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
56-62.pdf | 522,76 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.