Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22682
Назва: Еволюція національної ідентичності Агатангела Кримського та мовні маркери МИ і НАШ
Автори: Жуйкова, Маргарита Василівна
Приналежність: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Бібліографічний опис: Жуйкова М. В. Еволюція національної ідентичності Агатангела Кримського та мовні маркери МИ і НАШ . Східний світ, 2021, 2, с. 23–38. doi: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.023
Журнал/збірник: Східний світ
Випуск/№ : 2
Дата публікації: 2021
Дата внесення: 1-вер-2023
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: Київ
DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.023
УДК: 821.161.2’05.08КРИМСЬКИЙ:[323.15(477):316.347
Теми: національне самоусвідомлення
Агатангел Кримський
мовні маркери ідентичності
займенники МИ і НАШ
інклюзивне та ексклюзивне вживання займенників
Діапазон сторінок: 23–38
Короткий огляд (реферат): Агатангел Кримський рано почав осмислювати свою етнічну належність; оскільки він виріс у російськомовному оточенні і рано виявив схильність до різних мов, то мовний чинник, як і генетична належність до етнічної групи, не міг визначати його національність. Українство Кримського стало результатом власного вольового вибору, який ґрунтувався не так на раціональних, як на емоційно-чуттєвих та естетичних підвалинах. Значну роль відіграв і психологічний чинник: у роки навчання в Києві Агатангел різко конфліктував зі своїм оточенням (як із вчителями та учнями, так і з батьками), що сприяло пошукам власної ідентичності. Задекларована українська орієнтація Кримського не одразу набула певних усталених форм і змістів. На початку 90-х р. ХІХ ст., перебуваючи в Москві, він багато розмірковував над питанням національної зради, ренегатства, шукав раціональну опору для свого українства, переживаючи при цьому відчуття спорідненості з обома мовами: українською та російською. У текстах, написаних протягом 90-х р. ХІХ ст. й адресованих україномовним читачам як Галичини, так і Російської імперії, Кримський часто використовував займенники МИ / НАШ. Ці займенники слугують засобом ідентифікації мовця з певною реальною чи уявною групою людей. Інклюзивне МИ позначає групу “мовець плюс адресат”, тоді як ексклюзивне МИ маркує групу, у яку мовець не включає свого адресата. За характером референції займенникових груп з МИ та НАШ можна простежити, з ким і за якими ознаками ідентифікує себе мовець. Кримський будував “МИ-групи” по-різному. У його текстах можна знайти вияви повної етнічної та мовної солідарності з адресатом (інклюзивна “МИ-група”), випадки вживання МИ / НАШ з невизначеною референцією, а також чимало ексклюзивних “МИ-груп”, які демонструють опозицію між автором та його читачем. Останнє може бути виявом несвідомого бажання Кримського протиставити себе та адресатів за певною ознакою (мовною, локальною, етнічною). Загалом слід зазначити, що характер використання Кримським мовних маркерів ідентичності не є хаотичним і випадковим; їхнє вживання відбиває складний шлях еволюції національного самовідчуття видатної особистості в умовах відсутності національної держави та загальнонаціональної мови.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22682
Перелік літератури: Апресян Ю. Д. Дейксис в лексике и грамматике и наивная модель мира // Апресян Ю. Д. избранные труды. Т. 2. Интегральное описание языка и системная лексикография. Москва, 1995.
Бенвенист Э. общая лингвистика. Москва, 1974.
Василюк О. Д. Агатангел Кримський як учень і вчитель (за даними епістолярію) // Східний Світ, 2014, № 4.
Епістолярна спадщина агатангела Кримського. В 2-х т. Т. 1 (1890–1917). Київ, 2005.
Корольов Г. “Что такое современное украинство?”: Агатангел Кримський про націю, космополітизм і федералізацію // Український історичний збірник. Вип. 18. 2015.
Кримський А. Наша язикова скрута і спосіб зарадити лихові // Зоря, 1891, № 24. URL: https://zbruc.eu/node/57497 (дата звернення: 12.03.2021).
Кримський А. За ким стоїть Україна? // народ, 1893, № 14.
Кримський А. Повістки і ескізи з українського життя. Коломия – Львів, 1895.
Кримський А. Рец. на “Абу-Казимові капці”. Арабська казка. Переробив І. Франко // Зоря, 1896a, № 19.
Кримський А. Рец. на “Абу-Казимові капці”. Арабська казка. Переробив І. Франко // Зоря, 1896b, № 20.
Кримський А. Пальмове гилля. Екзотичні поезії. ч. 1 (1898–1901) й ч. 2 (1903–1908). Вид. 3-тє. Київ, 1923.
Кримський А. Про східні ймення в билинах // Кримський А. Розвідки, статті та замітки. Київ, 1928.
Кримський А. Ю. твори в 5-и томах. Т. 5, кн. 1: Листи (1890–1917). Київ, 1973.
Крымский А. Иоанн Вышенский, его жизнь и сочинения // Киевская старина, 1895, № 9.
Норман Б. Ю. Русское местоимение мы: внутренняя драматургия (The Russian Pronoun My: Its Internal Dramatics) // Russian Linguistics. Vol. 26, No. 2. 2002.
Павличко С. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм. Складний світ Агатангела Кримського. Київ, 2000.
Свідзинський А. В. Синерґетична концепція культури. Львів, 2013.
Шеремета Ю. А. Агатангел Кримський та ідея “України”: реконструкція національного і політичного самоусвідомлення // Проблеми історії України ХіХ – початку ХХ ст. Вип. XIV. Київ, 2008.
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FIF)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
krymskii.pdf674,39 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.