Please use this identifier to cite or link to this item: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22176
Title: Правові позиції Верховного Суду щодо застосування частини п’ятої статті 36 Кримінального кодексу України
Authors: Андрусяк, Ганна Миколаївна
Affiliation: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Bibliographic description (Ukraine): Андрусяк Г. М. Правові позиції Верховного Суду щодо застосування частини п’ятої статті 36 Кримінального кодексу України. Нове українське право. Київ, 2022. Випуск 4. С.69-75. DOI : https://doi.org/10.51989/NUL.2022.4.11
Journal/Collection: Нове українське право
Issue: 4
Issue Date: 2022
Date of entry: 5-Apr-2023
Publisher: Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України
Country (code): UA
ORCID Id: https://orcid.org/0000-0003-1681-7384
DOI: https://doi.org/10.51989/NUL.2022.4.11
UDC: 343.233
Keywords: необхідна оборона
захист
напад
озброєна особа
група осіб
насильницьке вторгнення
Page range: 69-75
Abstract: У статті здійснено огляд правових позицій Верховного Суду у частині забезпечення сталості та єдності судової практики під час застосування частини 5 статті 36 КК України. У ній передбачено особливий випадок необхідної оборони, а саме що не можна вважати перевищенням меж необхідної оборони, що не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає. Виявлено, що суди першої та апеляційної інстанцій вкрай рідко прямо застосовують частину 5 статті 36 КК України, уникаючи констатації того чи іншого особливого випадку необхідної оборони. Водночас сама норма викладена законодавцем однозначно та не дає подвійних варіантів тлумачення. Охарактеризовано три правові позиції Верховного Суду, які стосуються відвернення шкоди будь-якими засобами у разі насильницького вторгнення у житло, нападу групи осіб або нападу озброєної особи. У кожному з проаналізованих рішень Верховного Суду констатувалося наявність особливого випадку необхідної оборони, що зумовлювало закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого. Аналіз постанови Верховного Суду, в якій було встановлено ознаки необхідної оборони під час захисту життя і здоров’я учасників дорожнього руху, виявив неправильність кваліфікації дії обвинуваченого за частиною 2 статті 286 КК України. Окрім того, запропоновано скоригувати частину 5 статті 36 КК України шляхом зміни формулювання третього особливого випадку необхідної співучасті, а саме «вторгнення у житло або інше володіння особи із застосуванням насильства або у нічний час, або з пошкодженням перешкод доступу до житла або до іншого володіння особи».
URI: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22176
Content type: Article
Appears in Collections:Наукові роботи (FYu)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
324.pdf236,51 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.