Мотив та мотивація злочинної поведінки під час необхідної оборони

Abstract

У разі виникнення загрози життю, здоров’ю, статевій свободі чи недоторканості застосування захисних дій детермінується не лише свідомими мотивами, але й на підсвідомому рівні – на основі інстинктів. У статті ми намагаємося довести існування неусвідомлених елементів мотивації, які насамперед стосуються інстинктивних реакцій самозахисту, спрямованих на збереження цілісності організму. Необхідна оборона як акт людської поведінки базується на інстинкті живих істот захищати себе від небезпеки. Необхідна оборона є вольовою і свідомою дією людини, детермінованою соціально-позитивними мотивами й цілями, а також природними (інстинктивними) реакціями людини. Це особливо важливо у контексті природності права особи на необхідну оборону. Правомірна поведінка може не бути суспільно корисною, однак і не бути суспільно небезпечною, а соціально прийнятною, коли суспільство розглядає таку поведінку як більш-менш бажану. Правильне розуміння мотиву та мотивації злочинної поведінки сучасні дослідники суспільно корисної мотивації пропонують внесення змін до переліку обставин, які пом’якшують покарання, шляхом введення норми, що обов’язково має враховуватися судом під час призначення покарання. У цій статті ми також пропонуємо зміну норми статті, а також визначення і суті таких понять як мотив, мотивація, інстинкт, злочинна поведінка, самозахист та, зрештою, визначення поняття «необхідна оборона» та «перевищення меж необхідної оборони». До вітчизняних і зарубіжних науковців, які присвятили свої праці проблемам мотивів та моти- вації злочинної поведінки, відносяться Ю.М. Антонян, Б.М. Головкін, В. Васильєв, О.В. Ткачова, В. Тимошенко, А.В. Савченко, Н.Б. Хлистова, А. Ф. Зелинський. Мета роботи – дослідження проблеми мотивів і мотивації у кримінальному праві, зокрема в контексті необхідної оборони із залученням новітніх досягнень психології, соціології, етики та інших галузей знань.