Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21902
Назва: | ЯВИЩЕ ОСТРАКІЗМУ В СИСТЕМІ ТРАНСЦЕНДЕТАЛЬНИХ ПОНЯТЬ ЖИТТЄВОЇ ФОРМИ |
Інші назви: | The phenomenon of ostracism in the system of transcendental concepts of life form |
Автори: | Назаревич, Вікторія |
Приналежність: | Рівненський державний гуманітарний університет |
Бібліографічний опис: | Назаревич, В. (2019). ЯВИЩЕ ОСТРАКІЗМУ В СИСТЕМІ ТРАНСЦЕНДЕТАЛЬНИХ ПОНЯТЬ ЖИТТЄВОЇ ФОРМИ. Психологічні перспективи, (34), 155–174. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-155-174 |
Bibliographic description: | Nazarevich, V. (2019). The phenomenon of ostracism in the system of transcendental concepts of life form. Psychological Prospects Journal, (34), 155–174. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-155-174 |
Журнал/збірник: | Психологічні перспективи |
Випуск/№ : | 34 |
Дата публікації: | гру-2019 |
Дата внесення: | 13-лют-2023 |
Країна (код): | UA |
DOI: | https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-155-174 |
УДК: | 159.9.072.433 |
Теми: | трансцендентальність фундаментальна ситуація остракізм остракізатор соціальна ізоляція соціальний статус мультимотивна теорія приналежність |
Діапазон сторінок: | 155–174 |
Короткий огляд (реферат): | У статті автори роблять спробу визначити особливості явища соціальної ізоляції с системі фундаментальних понять та систематизувати соціально–психологічні, філософські уявлення про відчуження як механізм остракізації в групі. Особлива увага приділяється розгляду системи особистості як цілого, автономного від природи утворення, яке функціонує за своїми власними специфічними соціальними законами, і з точки зору ототожнення особи – як частини більш складного цілого.
Стаття присвячена важливості аналізу основних трансцендентальних факторів життєвої форми, які впливають на перебіг особистісного буття окремих індивідів і соціальних груп, первинного фактору екзистенційніх потреб, який найбільш яскраво проявляється у соціальній взаємодії особистості, коли вона від народження створює щось принципово нове. При цьому досить часто, не усвідомлюючи, закономірність і вмотивованість своїх дій, реакцій, поведінкових сценаріїв.
Висвітленні особливості рефлексивних реакцій і відповідей індивіда на остракізм, такі як: незацікавленість, критика, упередження, уникнення, неприйняття, зрада, стигматизація, зневага, залишення, образа, залякування і різні дрібні образи і образи і мають загальний вплив на емоції, самооцінку і поведінку.
Вказано на роль соціального статусу, самооцінки особистості, соціальної приналежності, і характерні особливості ендогенних чинників, які можуть бути передумовою небезпеки того, що неприйнята особистість буде маневрувати через своє викривлене сприйняття в ситуації, коли вихід з ізоляції за допомогою її власних можливостей практично неможливий.
Зроблено висновки в системі розгляду поняття остракізму, що на глибинному когнітивно-емоційному рівні впливає на фактичну фундаментальну ситуацію особистості, порушуючи задоволення основних рис трансцендентальних понять життєвої форми.
Подальший розгляд цієї проблеми передбачено у більш розгорнутому вивченні впливу остракізму на інші фундаментальні категорії життєвої форми. І дослідженні індивідуальних рис особистості, які впливають на відхід індивіда, що є відстороненням, з соціальної ізоляції. In the article, the authors make an attempt to determine the features of the phenomenon of social isolation in the system of fundamental concepts and systematize the socio-psychological, philosophical ideas about alienation as a mechanism of ostracization in the group. Special attention is paid to the consideration of the personality system as a whole, autonomous from the nature of education, which functions according to its own specific social laws, and from the point of view of the identification of the personality as part of a more complex whole. The article is devoted to the importance of analyzing the basic transcendental factors of life form that influence the course of personal life of individuals and social groups, the primary factor of existential needs, which is most clearly manifested in the social interaction of the individual when she creates something fundamentally new from birth. In this case, quite often, without realizing, the regularity and motives of their actions, reactions, behavioral scenarios. The features of the reflexive reactions and responses of the individual to ostracism, such as: disinterest, criticism, prejudice, avoidance, rejection, betrayal, stigmatization, neglect, abandonment, resentment, intimidation, are highlighted. And various minor insults, and insults that have a general impact on emotions, self-esteem and behavior. The role of social status, self-esteem of personality, social affiliation, and characteristic features of endogenous factors, which can cause the risk that an unaccepted person maneuvers because of his distorted perception in a situation where the way out of isolation using its own capabilities is practically is impossible. The conclusions are made in the system of consideration of the concept of ostracism, that at the deep cognitive-emotional level it influences the actual fundamental situation of the personality, violating the satisfaction of the basic features of the transcendental concepts of the life form. Further consideration of this problem is provided in a more detailed study of the effect of ostracism on other fundamental categories of life form. And the study of individual personality traits that affect the departure of the individual, who is a discharge, from social exclusion. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21902 |
URL-посилання пов’язаного матеріалу: | https://psychoprospects.vnu.edu.ua/index.php/psychoprospects/article/view/578 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Психологічні перспективи, 2019, № 34 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Психологiчнi_перспективи_№+34_2019_остаточний-155-174.pdf | 1,05 MB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.