Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21884
Назва: Бортництво як елемент нематеріальної культурної спадщини України: звичай «глядіти бджіл» (за польовими матеріалами)
Автори: Дмитренко, Алла Адамівна
Приналежність: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Бібліографічний опис: Дмитренко, А. (2021). Бортництво як елемент нематеріальної культурної спадщини України: звичай «глядіти бджіл» (за польовими матеріалами). Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», 33, 39-53. DOI : https://doi.org/10.26565/2227-6505-2021-33-05
Журнал/збірник: Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки»
Випуск/№ : 33
Дата публікації: 2021
Дата внесення: 10-лют-2023
Видавництво: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6125-8628
DOI: https://doi.org/10.26565/2227-6505-2021-33-05
УДК: 392:638.1:930.85(477)
Теми: нематеріальна культурна спадщина
бортництво
народні знання
вибирання меду
Правобережне Полісся України
Діапазон сторінок: 39-53
Короткий огляд (реферат): Формування Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України потребує докладного дослідження і популяризації етнокультурних особливостей об’єктів, включених до нього, зокрема поліського бортництва, традиції якого сягають часів Київської Русі. Бортництво акумулювало в собі багатий виробничий досвід, світобачення, народні знання, специфічні знаряддя праці і пристосування, яким належить важлива роль в системі пам’яток України, в побудові музейних експозицій і виставок. Метою розвідки є висвітлення виробничого досвіду бортників на основі польових експедиційних матеріалів, зібраних у різних районах Правобережного Українського Полісся, зокрема характеристика звичаю «глядіти бджіл», що є підсумком річної праці бортників. Реалізація сформульованої мети передбачає вирішення наступних завдань: з’ясування суті поняття «глядіти бджіл»; висвітлення календарних термінів вибирання меду з бортей і колодних вуликів та їх зміни в сучасних умовах; проаналізувати способи вибирання (підрізування) меду та їх залежність від конструктивних особливостей бортей і колодних вуликів; відзначити трансформацію давнього звичаю «глядіти бджіл» у другій половині ХХ – початку ХХІ століття. Об’єктом дослідження є бортництво – як форма лісового і домашнього бджільництва. Предмет дослідження – календарна регламентація та способи вибирання меду із бортей і колодних вуликів. Методологічну основу дослідження складають принципи історичності, об’єктивності, системності, комплексності; історичні методи дослідження (аналізу та синтезу, типологічний, порівняльно-історичний). Використаний етнологічний метод дослідження – збирання польових матеріалів за авторською програмою-запитальником; збирання інформації проведене із застосуванням кущового методу етнологічних досліджень. Уперше в українській етнологічній літературі висвітленні етнокультурні особливості бортницького звичаю «глядіти бджіл». Використані польові матеріали, зібрані автором в різних селах, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що визначило наукову новизну і актуальність статті. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше в українській пам’яткознавчій, музеєзнавчій та етнологічній літературі висвітлені етнокультурні особливості бортницького звичаю «глядіти бджіл» та його календарна регламентація. Використані польові матеріали, зібрані автором в різних селах Правобережного Українського Полісся, вперше вводяться до наукового обігу. Висновки. В основі «глядіння бджіл» лежать звичаєво-обрядові норми, народні знання і світоглядні уявлення, пов’язані із завершальним етапом річної праці бортника – вибирання меду. Наголошується, що календарні терміни зазначеного виробничого процесу визначили наступні маркери: календарні свята (Спаса, Успіння, Пречиста, Воздвиження, Покрова), хліборобський календар (жнива, копання картоплі), розвиток медоносів (цвітіння вересу) і етапи біологічного розвитку бджіл (завершення червіння, підготовка до зимівлі). Відзначено, що значний вплив на терміни глядіння бджіл має поширення домашнього бортництва і соціально-економічні процеси останніх десятиліть, що привели до зменшення медоносів, зовнішнього впливу на бджіл (отруєння), поширення хвороб і в результаті істотного зменшення медозборів.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21884
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FH)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
21017.pdf616,35 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.