Переживання морального дистресу особистістю: теоретичне осмислення проблеми

Abstract

Мета статті полягає у теоретичному аналізі проблеми морального дистресу в науковій літературі, з’ясуванні основних аспектів вивчення відповідної проблематики та встановленні особливостей прояву морального дистресу шляхом вторинного аналізу результатів емпіричних досліджень науковців.

Методи. У статті застосовано методи теоретичного вивчення наукової літератури (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація підходів науковців) стосовно висвітлення проблеми переживання морального дистресу.

Результати. Проблеми морального дистресу в науковій літературі висвітлюється здебільшого шляхом її вивчення в ході реалізації професійної діяльності медичних працівників. Моральний дистрес розглядають як моральні страждання, які виникають в особистості в ситуації наявності знань про те, яким чином потрібно діяти, але неможливості діяти відповідно, через встановлені інституційних обмежень. Виокремлюють види морального дистресу: первинний (описують власне як моральний дистрес) та реактивний (розглядається як «моральний залишок»). Емпіричними маркерами морального дистресу є: почуття гніву, розчарування та провини, неможливість втілення морального судження в дію, невпевненість у собі, відсутність наполегливості, конформізм, уявне безсилля, відсутність критичності і розуміння ситуації тощо. Фізичними наслідками тривалого переживання морального дистресу для особистості можуть бути: безсоння, нудоту, мігрені, кишково-шлункові розлади, плаксивість та значне фізичне виснаження. В якості необхідної та/або достатньої умови переживання морального дистресу, на думку науковців, можуть виступати: моральне судження/необхідність вибору, інституційне/правове обмеження, психологічний ефект/вплив, моральний конфлікт, загроза моральної цілісності та автентичності, внутрішні обмеження та моральний клімат установи. У єдності з теорією морального дистресу розглядають теорію моральної розплати, стрижнем якої є аналіз переживання моральної розплати медсестрою: легкість, ситуативна прив’язка, вирішення та рефлексія.

Висновки. Здійснений теоретичний аналіз проблеми морального дистресу засвідчив складність та неоднозначність у визначені відповідного поняття, його показників та чинників. Теоретична розвідка означеної проблематики вказує на доцільність та важливість ґрунтованого вивчення морального дистресу з урахуванням вікового, статевого та професійного аспектів, а також актуальність та необхідність розробки програми психологічної підтримки осіб, які переживають моральний дистрес, комплексу заходів для збереження психічного здоров’я вразливих верств населення в умовах військових дій.

The purpose of the article is to theoretically analyze the problem of moral distress in the scientific literature, to clarify the main aspects of the study of the relevant issues and to establish the features of the manifestation of moral distress by secondary analysis of the results of empirical research of scientists.

Methods. The article uses the methods of theoretical study of scientific literature (analysis, synthesis, generalization, systematization of approaches of scientists) in relation to the coverage of the problem of experiencing moral distress.

Results. The problems of moral distress in the scientific literature are covered mainly by studying it in the course of the professional activity of medical workers. Moral distress is considered as moral suffering that arises in a person in a situation of knowledge about how to act, but the inability to act accordingly, due to the established institutional restrictions. There are types of moral distress: primary (described as moral distress itself) and reactive (considered as "moral residue"). The empirical markers of moral distress are: feelings of anger, frustration and guilt, inability to translate moral judgment into action, self-doubt, lack of perseverance, conformism, perceived powerlessness, lack of criticality and understanding of the situation, etc. The physical consequences of prolonged moral distress for the individual may include insomnia, nausea, migraines, gastrointestinal disorders, tearfulness and significant physical exhaustion. According to scientists, moral judgment/necessity of choice, institutional/legal constraint, psychological effect/influence, moral conflict, threat to moral integrity and authenticity, internal constraints and moral climate of the institution can be a necessary and/or sufficient condition for experiencing moral distress. In unity with the theory of moral distress, the theory of moral reckoning is considered, the core of which is the analysis of the experience of moral reckoning by a nurse: ease, situational binding, solution and reflection.

Conclusions. The theoretical analysis of the problem of moral distress has shown the complexity and ambiguity in the definition of the relevant concept, its indicators and factors. The theoretical study of this issue indicates the expediency and importance of a thorough study of moral distress, taking into account age, gender and professional aspects, as well as the relevance and necessity of developing a program of psychological support for people experiencing moral distress, a set of measures to preserve the mental health of vulnerable groups in the context of hostilities.