Психологічне благополуччя студентів у період війни: емпіричний аналіз

Abstract

Мета. Дослідження спрямоване на емпіричне обґрунтування дослідження особливостей психологічного благополуччя студентів у період війни.

Методи. Для досягнення мети були використані шкала психологічного благополуччя К. Ріфф (адаптація Т. Д. Шевеленкової, П. П. Фесенко), шкала суб'єктивного благополуччя Г.Перуе-Баду (адаптація М.В. Соколової), короткий п’ятифакторний опитувальник особистості TIPI (українська адаптація М. Кліманської, І. Галецької).

Результати. Здійснений емпіричний аналіз особливостей психологічного благополуччя студентів у період війни дав можливість виявити, що у більшості опитаних зафіксовано середній рівень благополуччя, який проявляється у цілісному, реалістичному погляді на життя, відкритості до нового досвіду, безпосередності і природності переживань. Це свідчить про задоволеність студентами життям в цілому, психологічне благополуччя та оптимістичне світовідчуття не зважаючи на умови військових дій у країні. Було встановлено також, що з п’ятифакторної моделі рис особистості найбільш виражена у студентів дружелюбність, що свідчить про готовність до співчуття, лагідність, скромність та прихильність до інших і готовність допомогти. Виявлено статистично значимі відмінності у двох групах опитаних за такими показниками як позитивні відносини з оточуючими, особисте зростання, ціль у житті, самоприйняття, загальний показник психологічного благополуччя.

Висновки. Здійснений емпіричний аналіз особливостей психологічного благополуччя у війну продемонстрував, що для більшості опитаних притаманний середній рівень психологічного благополуччя. Порівняння показників досліджуваного явища у студентів жіночої та чоловічої статі дозволило виявити ряд статистично значимих відмінностей. Так, досліджувані жіночої статі мають більш довірливі стосунки з оточуючими, дбають про їхнє благополуччя, постійно працюють над особистісним розвитком та нарощенням свого потенціалу, мають чіткі цілі та наміри у житті, позитивно ставляться до себе, приймають себе. Тоді як чоловікам важче будувати стосунки, бути відкритим, не мають інтересів у житті, не займаються самореалізацією, не бачать сенсу, не формулюють життєвих цілей, незадоволені собою, хочуть здаватися тими, ким не є.

Purpose. The study is aimed at empirically study of the peculiarities of students psychological well-being during the war.

Methods. To achieve the goal, the scale of psychological well-being by K. Riff (adapted by T. D. Shevelenkova, P. P. Fesenko), the scale of subjective well-being by H. Perue-Badu (adapted by M. V. Sokolova), a short five-factor questionnaire were used TIPI personality (Ukrainian adaptation of M. Klimanska, I. Galetska).

Results. The conducted empirical analysis of the features of the psychological well-being of students during the war made it possible to reveal that the majority of the respondents recorded an average level of well-being, which is manifested in a holistic, realistic view of life, openness to new experiences, immediacy and naturalness of experiences. This testifies to the students' satisfaction with life in general, psychological well-being and optimistic outlook, despite the conditions of military operations in the country. It was also established that from the five-factor model of personality traits, friendliness is the most pronounced in students, which indicates readiness for compassion, meekness, modesty and affection for others and willingness to help. Statistically significant differences were found in the two groups of interviewees in terms of such indicators as positive relationships with others, personal growth, purpose in life, self-acceptance, and a general indicator of psychological well-being.

Conclusions. The conducted empirical analysis of the characteristics of psychological well-being during the war demonstrated that the average level of psychological well-being is characteristic of the majority of respondents. A comparison of indicators of the studied phenomenon in female and male students revealed a number of statistically significant differences. Thus, female students have more trusting relationships with others, care about their well-being, constantly work on personal development and increasing their potential, have clear goals and intentions in life, have a positive attitude towards themselves, accept themselves. Whereas it is more difficult for men to build relationships, be open, have no interests in life, do not engage in self-realization, do not see meaning, do not formulate life goals, are dissatisfied with themselves, want to appear to be someone they are not.