РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПОКАЗНИКІВ ОСОБИСТІСНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЧЛЕНІВ СІМЕЙ, ЩО МАЮТЬ ПРОБЛЕМНИХ ДІТЕЙ

Abstract

Мета. Процес психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей, спрямований на вивчення особливостей особистісного функціонування дорослих членів сімейної системи, їхнього психологічного стану, кола проблем, завдань для їх розв’язання, зануренням у реальне життя сім’ї. Методи. Етапність психологічного супроводу передбачає первинну діагностику та обговорення результатів стандартизованих і проєктивних методик; вивчення прогалин у знаннях членів сім’ї щодо особливостей особистісного функціонування на рівні шлюбної та батьківської підсистем і надання конкретно-необхідної інформації розвитку психологічної культури; консультування щодо покращення особистісної та міжособистісної взаємодії; опрацювання індивідуальних та сімейних дисфункцій психотерапевтичними методами за допомогою складання діаграми, написання казки, опису метафоричної сімейної скрині. Результати. Змістовні ресурси психологічного супроводу орієнтовані на прогностичні та значущі особистісні предиктори розвитку особистісного функціонування дорослих членів сімейної системи: низький рівень вираження «гіпопротекції»; позитивне ставлення до дитини; низький рівень розширення сфери батьківських почуттів; кооперація з дитиною; обернено пропорційний шизоїдний тип акцентуації; низький рівень симбіозу з дитиною; низький рівень вираження «потурання»; обернено пропорційний рівень мінімальності санкцій; обернено пропорційний епілептоїдний тип. Висновки. Запропоновані складові елементи психологічного супроводу сприяють подоланню негативної психологічної симптоматики та підвищенню функціональності сімейної системи. Виокремлено на психодіагностичному етапі симптоми й проблеми та розглянуто як результат неоптимальних, дисфункційних взаємодій членів сім’ї, а не як атрибут того чи іншого її члена. Фокусами психоедукаційного, психоконсультативного та психотерапевтичного впливу стали виділені чотири неконструктивні особистісні та міжособистісні чинники, як-от «інтровертовано-педантична особистісна диспозиція», «домінантно-агресивна особистісна диспозиції», «психастенічна особистісна диспозиція», «потуральної виховної диспозиції».

Goal. The process of psychological support of families with problem children is aimed at studying the characteristics of the personal functioning of adult members of the family system, their psychological state, the range of problems, tasks to solve them, immersion in real family life. Methods. Stages of the psychological research involve the initial diagnosis and discussion of the results of standardized and projective methods; study of gaps in the knowledge of family members about the peculiarities of personal functioning at the level of marital and parental subsystems and the provision of specifically necessary information for the development of psychological culture; counseling on improving personal and interpersonal interaction; elaboration of individual and family dysfunctions by psychotherapeutic methods by means of drawing up a diagram, writing a fairy tale, description of a metaphorical family chest. Results. Content resources of psychological support are focused on prognostic and significant personal predictors of development of personal functioning of adult members of the family system: low level of expression of "hypoprotection"; positive attitude towards the child; low level of expansion of the sphere of parental feelings; cooperation with the child; inversely proportional schizoid type of accentuation; low level of symbiosis with the child; low level of expression "indulgence"; inversely proportional level of minimum sanctions; inversely proportional epileptoid type. Conclusions. The proposed components of psychological support help to overcome the negative psychological symptoms and increase the functionality of the family system. The symptoms and problems identified at the psychodiagnostic stage are considered as the result of suboptimal, dysfunctional interactions of family members, and not as an attribute of one or another of its members. The foci of psychoeducational, psychoconsultative and psychotherapeutic influence were four non-constructive personal and interpersonal factors, such as "introverted-pedantic personal disposition", "dominant-aggressive personal disposition", "psychasthenic personal disposition", " encourage-educational disposition".