Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21646
Title: | «Економічна війна»: секвестрування і конфіскація майна держави-супротивника у ході збройного конфлікту |
Authors: | Спєсівцев, Денис Сергійович |
Affiliation: | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Bibliographic description (Ukraine): | Спєсівцев Д. С. «Економічна війна»: секвестрування і конфіскація майна держави-супротивника у ході збройного конфлікту. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 8. С. 147–150. DOI : https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-8/33 |
Journal/Collection: | Юридичний науковий електронний журнал |
Issue: | 8 |
Issue Date: | 2022 |
Date of entry: | 2-Jan-2023 |
Publisher: | Видавничий дім «Гельветика» |
Country (code): | UA |
DOI: | https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-8/33 |
UDC: | 347.5+341.384 |
Keywords: | Цивільне право війна «спеціальна військова операція» відшкодування шкоди репарації економічна війна Перша світова війна Друга світова війна конфіскації секвестрування |
Page range: | 147–150 |
Abstract: | Стаття присвячена розгляду практики ведення економічної війни у ході світових збройних протистоянь, а також визначенню характеру тих заходів, які вживає Україна під час збройної агресії Росії проти неї. Автором визначаються основні риси трьох моделей відношення до майна супротивника в умовах війни, які сформувались за результатами Першої і Другої світової воєн, й отримують закріплення в ході комплексного регулювання, зокрема приватних відносин, положеннями національного законодавства у відповідний особливий період. Формується висновок, що практика репарацій є певною мірою зручною, оскільки, як правило, дозволяє забезпечити відшкодування шкоди практично «одним махом», оскільки спрощує відповідну процедуру. Однак на тлі принципу державного імунітету вона повʼязується з певними недоліками, а тому у значній мірі програє приватноправовим механізмам відшкодування, які в умовах застосування секвестрування і конфіскації, можуть функціонувати досить ефективно. Зокрема, зосереджуючи увагу на загальному обсязі відшкодування, яке буде зроблено потім, тобто після перемоги у війні, практика репарацій: 1) віддаляє фізичних і юридичних осіб, потерпілих від агресії, від можливості отримання коштів безпосередньо від держави-агресора; 2) уповільнює розвиток оперативних цивільно-правових засобів захисту субʼєктивних цивільних прав таких осіб; 3) ставить можливість отримання цивільно-правового відшкодування у залежність від перемоги. Поразка у війни означала малоймовірність отримання відшкодування; 4) визначає необхідність структурного узгодження цивільно-правових механізмів захисту прав осіб, постраждалих від збройної агресії, з юридичними механізмами репараційних міждержавних відшкодувань У звʼязку з цим у цьому плані цивільне право пропонує набагато оперативніші, ефективніші й гнучкіші юридичні механізми конфіскації майна країни-агресора і конвертації відповідних майнових благ у суспільних добробут вже в ході війни, ніж положення міжнародного права. Це ж визначає високу інструментальну цінність цивільного права не лише у мирний час, проте також і під час війни |
URI: | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21646 |
URL for reference material: | http://lsej.org.ua/8_2022/33.pdf |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Наукові роботи (FYu) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.