Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21645
Title: | «Переможець отримує все»: відшкодування шкоди, завданої Російською Федерацією у ході збройної агресії проти України |
Authors: | Спєсівцев, Денис Сергійович |
Affiliation: | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Bibliographic description (Ukraine): | Спєсівцев Д. С. «Переможець отримує все»: відшкодування шкоди, завданої Російською Федерацією у ході збройної агресії проти України. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 7. С. 152–156. DOI : https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-7/32 |
Journal/Collection: | Юридичний науковий електронний журнал |
Issue: | 7 |
Issue Date: | 2022 |
Date of entry: | 2-Jan-2023 |
Publisher: | Видавничий дім «Гельветика» |
Country (code): | UA |
DOI: | https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-7/32 |
UDC: | 347.5+341.384 |
Keywords: | Цивільне право війна «спеціальна військова операція» відшкодування шкоди репарації Європейський суд з прав людини юридична самоізоляція |
Page range: | 152–156 |
Abstract: | Стаття присвячена визначенню особливостей порядку відшкодування шкоди, завданої Росією у ході збройної агресії проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року. Автором розглядається еволюція зв'язку війни і цивільних відносин на рівні положень цивільного законодавства. Аналізуються історичні аспекти відшкодування шкоди, завданої у ході міждержавних збройних конфліктів. Окреслюються три можливі сценарії вирішення проблеми відшкодування шкоди, завданої у ході збройної агресії Російської Федерації проти України. При найгіршому сценарії перевагу одержує позиція Росії. У такому разі досить складно очікувати від Російської Федерації добровільного відшкодування шкоди, завданої її військами у ході збройної агресії проти України, зокрема цивільному населенню. Крім того, існує висока ймовірність того, що на тимчасово окупованих територіях потерпілі від такої агресії не отримають відшкодувань, оскільки, по-перше, сума збитків вже на сьогоднішній день є колосальною; по-друге, у Російської Федерації наразі відсутні реальні юридичні механізми здійснення такого відшкодування; по-третє, зняття з себе Росією конвенційних зобовʼязань виключає можливість захисту прав потерпілих через Європейський суд з прав людини. При консенсусному вирішенні проблеми існує ймовірність того, що частина нанесених збитків не буде відшкодована агресором. При оптимальному сценарії гору одержує позиція України, у результаті чого увесь обсяг завданої шкоди, зафіксований і підтверджений у ході розгляду справ вітчизняними судами і відповідно до вітчизняного правопорядку або у інший спосіб матиме характер законної вимоги, яка буде задоволена. Окреслені вище варіанти розвитку подій у цілому не виключають можливості звернення стягнення на майно Російської Федерації, що знаходиться на території України, тим більше, що відповідна практика вже сформована ще з часів Першої світової війни. |
URI: | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21645 |
URL for reference material: | http://lsej.org.ua/7_2022/32.pdf |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Наукові роботи (FYu) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.