Ноктюрн e-moll op.72 Ф.Шопена в аспекті основних педагогічно-виконавських завдань класу фортепіано

Abstract

Історія справедливо вписала в скрижалі ім’я Фридеріка Шопена. Могутня нота польської національності, пристрасна прив’язаність до своєї батьківщини ніколи не згасали у серці Ф.Шопена і прокреслили величаву, глибоку лінію в його творіннях. Сила трагедійності музики Ф.Шопена не поступається місцем її всепроникаючому ліризму. Особливе місце в творчості композитора належить його дев’ятнадцяти ноктюрнам. Саме в них, як в жодних інших творах Ф.Шопена, сконцентровано інтимний, ліричний початок його мистецтва. В них з під-кресленою ясністю виявлено особливості новітнього камерного піанізму, риси салонної витонченості, що сприймалася як антипод вульгарної естрадності, поширеної у віртуозній фортепіанній музиці того часу. Нарешті, в силу домінування мелодичного початку, однотипності акомпанементу ноктюрни Ф.Шопена відзначені особливою безпосередністю висловлювання та доступністю сприйняття. Мета роботи – визначити особливості та специфіку Ноктюрну e-moll op.72 Ф.Шопена в аспекті основних педагогічно-виконавських завдань класу фортепіано. Методологія дослідження полягає у його спиранні на усталені позиції класичного шопенознавства (праці І. Белзи, Ю.Кремльова, В.Цуккермана та ін.) у поєднанні з визнаними методиками у сфері фортепіанної педагогіки і виконавства (Л.Гаккель, Й.Гофман, О.Катрич, В.Горностаєва, Л.Касьяненко та ін.). Наукову новизну роботи зумовлює комплексний підхід до вирішення інтонаційно-виконавських проблем при вивченні ноктюрнів Ф.Шопена у мистецьких закладах різних типів. Висновки полягають у визначенні образного змісту, форми пʼєси, первинних та вторинних жанрових ознак тематизму твору, ролі фактури, ладотонального руху композиції, співвідношення мелодії та супроводу, усвідомленні драматургічної функції різних розділів форми, поетапності роботи над різними видами технічних завдань та способів подолання технічних труднощів, необхідності розвитку навичок гри legato, техніки педалізації та rubato.