Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/20547
Назва: | Своєрідність діалогу з Біблією в ліриці Лесі Українки (на матеріалі збірки «Відгуки») |
Автори: | Жванія, Людмила Вікторівна |
Приналежність: | Волинський національний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри соціальних комунікацій |
Бібліографічний опис: | Жванія Л. В. Своєрідність діалогу з Біблією в ліриці Лесі Українки (на матеріалі збірки «Відгуки»). Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Флологія. Журналістика. 2022. Т. 33 (72), № 3. С. 213-219. DOI : https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.3/36 |
Журнал/збірник: | Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика |
Випуск/№ : | 3 |
Том: | 33 (72) |
Дата публікації: | 2022 |
Дата внесення: | 5-лип-2022 |
Видавництво: | Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського |
Країна (код): | UA |
DOI: | https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.3/36 |
УДК: | 821.161.2’05-1.09Українка+27-23 |
Теми: | Леся Українка Біблія збірка «Відгуки» пророк жертва |
Короткий огляд (реферат): | У статті здійснюється спроба інтерпретації глибинних смислів низки ідей у поезії Лесі Українки, які постали в результаті діалогу авторки з текстом Святого Письма. Зазначено, що у поетичній збірці «Відгуки» письменниця переосмислює події Старозавітної історії; зосереджує увагу на мотивах Вавилонського полону, пророцтва, жертвопринесення; Євангельських образах-символах тернового вінця та шляху на Голгофу. Наголошується, що кожна з поезій на біблійну тематику, що увійшли до «Відгуків» постає свідченням трагічності світоглядної парадигми поетеси, а також надає особливої філософської глибини усій збірці. Зазначено, що мотив пророцтва є наскрізним у творчому доробку письменниці. В образі Єремії Леся Українка поєднує два первні: людський та релігійно-візіонерський. Разом з тим, образ уярмленого біблійного пророка був для письменниці символом неволі на особистісному рівні, вона й сама відчувала себе в поневоленій Російською імперією батьківщині, як у рабському ярмі. Зауважується, що головним лейтмотивом диптиху «Єврейські мелодії» постає тема неволі у всіх її виявах: як національного поневолення так і рабства духу, внутрішньої несвободи людини. Для Лесі Українки покірне сприйняття національної неволі, як вияву Божого промислу (про що наголошується у Біблії), було в принципі не можливе. У «Єврейських мелодіях» авторка свідомо упускає провідний мотив Біблійної розповіді про Єремію і падіння Єрусалиму: мотив покарання за гріхи й необхідність підкоритися Божій волі. Зазначено, що у вірші Лесі Українки «Жертва», подібно як і в Євангелії від Луки, акцент зроблено на високому почутті любові й благоговіння «одержимої», виразом якого й стало її жертвопринесення. Символіка жертви актуалізується авторкою також у поезії «Завжди терновий вінець…». Авторка наголошує на тому, що справжня самопожертва завжди є результатом свідомого рішення, виявом свободи волі особистості. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/20547 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FFG) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
жванія.pdf | 388,37 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.