Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19726
Назва: Критичне осмислення релігійних питань в публіцистиці Лесі Українки
Автори: Жванія, Людмила Вікторівна
Приналежність: Волинський національний університете імені Лесі Українки
Бібліографічний опис: Жванія Л. В. Критичне осмислення релігійних питань в публіцистиці Лесі Українки. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Т. 32(71). № 4. Ч. 2. С. 232-237. DOI : https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.4-2/38 .
Журнал/збірник: Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика
Том: Т. 32(71). № 4. Ч. 2.
Дата публікації: 2021
Дата внесення: 26-жов-2021
Видавництво: Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського.
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.4-2/38
УДК: 821.161.2’05-92.09Українка:2
Теми: Леся Українка
релігія
християнство
світогляд
публіцистика
Діапазон сторінок: 232-237
Короткий огляд (реферат): У статті здійснено аналіз різних аспектів відображення релігійної проблематики в публіцистичних текстах Лесі Українки. Зазначено, що письменниця піддає критиці низку засадничих принципів християнства. Неприйнятними для її світовідчуття є ті Євангельські заповіді, що постулюють покору й смирення, непротивлення, всепрощення. Не сприймає Леся Українка й пасивності та покладання на Божу волю, – рис, які, на її думку, були характерними для християнських громад. Її вибір – активна громадська позиція, що передбачає боротьбу та відстоювання загальнолюдських прав. Доведено, що у розумінні письменниці релігія і фанатизм поняття не лише взаємопов’язані, а й такі, які фактично не існують одне без одного. Леся Українка піддає негації нетерпимість, догматизм, прагнення до необмеженої влади, – ті визначальні риси, що, на її думку, характеризують християнську церкву і в часи її становлення, і в періоди її ідеологічного панування. Зазначено, що у своєму світобаченні Леся Українка орієнтована на ідеали гуманізму. Звідси її неприйняття рабської покори, як найбільшого зла, і прагнення до ідеалу, найвищої людської цінності – свободи. Письменниця сприймає засадничі постулати християнства раціонально, віддаючи належне морально-етичній складовій релігійного вчення, та відкидаючи його догматизм, й засуджуючи деспотичні методи, за допомогою яких християнство стало однією з панівних релігій світу. Для Лесі Українки неприйнятним постає шлях осягнення істини завдяки сліпій нерефлексивній вірі, для неї вартим уваги є лише науковий підхід. Здійснено припущення, що філософсько-світоглядна позиція Лесі Українки близька до кантівської, сформульованої у його категоричному імперативі. Аналіз її публіцистичного доробку дозволяє зробити висновок, про те, що у світосприйнятті Лесі Українки домінує раціональне начало, а релігійна традиція піддається критичному аналізу.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19726
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FFG)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
40.pdf311,78 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.