Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19577
Назва: | Діалог з Книгою Книг у драматичній поемі Лесі Українки "Одержима" |
Автори: | Жванія, Людмила Вікторівна |
Приналежність: | Волинський національний університете імені Лесі Українки |
Бібліографічний опис: | Жванія Л. Діалог з Книгою Книг у драматичній поемі Лесі Українки "Одержима". Закарпатські філологічні студії. 2021. Вип. 16. С.287-293. DOI : https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2021.16.52 |
Дата публікації: | 2021 |
Дата внесення: | 6-вер-2021 |
Видавництво: | Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» |
Країна (код): | UA |
DOI: | https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2021.16.52 |
УДК: | 821.161.2’05-21.09Українка:27-23 |
Теми: | драматична поема Леся Українка одержимість Біблія Євангеліє образ Христа. |
Короткий огляд (реферат): | Стаття присвячена дослідженню смислових пластів драматичної поеми Лесі Українки «Одержима», які розкриваються внаслідок співвіднесеності твору з біблійним текстом. Розглядаються особливості інтерпретації Євангельських образів і мотивів. Особлива увага приділяється художній репрезентації образу Христа. Зазначається, що в інтерпретації цього образу авторка не виходить за межі християнського канону. Месія у драматичній поемі суворий і справедливий суддя, як і належить Божому «помазанику» – царю. Вказується, що основний акцент авторка робить на тому, як образ Месії переломлюється крізь бачення головної героїні твору. В очах Міріам Месія постає насамперед людиною, а не Богом. Звідси її спроби вмістити його Божественну сутність у межі суто людських ціннісних координат на кшталт щастя – нещастя. Вона сприймає Месію як «сина людського», адже піднятися до розуміння суті спокутної місії Христа, його проповіді любові і всепрощення дано не всім. Зазначається, що самотність і страждання виявляються фундаментальними модусами існування головних героїв драми Лесі Українки. Обґрунтовується припущення, що Міріам – тип нерозкаяної грішниці, яка повторює на своєму, людському рівні шлях Христа. Це є свого роду пародією, яка покликана підкреслити головну ідею: для недосконалої людської свідомості важко осягнути той ідеал любові, який втілено в образі Христа. Особливості трансформації Новозавітних образів і сюжетів у творі співвідносяться зі світоглядною позицією його авторки. Зазначено, що звернення Лесі Українки в драматичній поемі «Одержима» до біблійного тексту постає вираженням її духовних і творчих шукань. Переосмислюючи Євангельський сюжет у руслі екзистенціальної філософії, авторка намагається знайти відповіді на «вічні» питання про сутність свободи, любові і ненависті, про сенс людської і Божественної жертовності. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19577 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FFG) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
54.pdf | 434,45 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.