Актуальні проблеми редагування телевізійних текстів

Abstract

У статті проаналізовані лінгвостилістичні і власне телевізійні чинники об’єктивного ситуативного і традиційного емоційного сприйняття інформації, найважливішими з яких є розпізнавання журналістом (комунікантом) духовного світу реципієнтів, їх соціальної спрямованості і соціального досвіду, зорієнтованості у дійсності, знання державної мови, уміння лаконічно і змістовно передавати думку тощо. Сформульовані пропозиції щодо урізноманітнення морально-психологічних програм, зокрема «Даруємо пісню». Наведено одну із можливих моделей тексту телепередачі, визначені роль редактора текстів і завдання журналіста («ведучого»), який реалізує задум і замовника теми, і редактора –інтерпретатора її, і авторів т. зв. «чужого тексту» – музичного твору. Наголошено, що для українців пісенність завжди була духовним оберегом. А тому етночинники для редактора і «ведучого» подібних передач необхідно постійно примножувати, щоб навчитися уникати шаблонів, осучаснювати зміст і структуру традиційних текстів відповідно до запитів сьогодення. The article presents the analysis of the factors determining the objectiveness and emotional perception of information. The author places importance on the most important of them: the journalist’s awareness of the recipient’s inner spiritual world, his social orientation and social experience (orientation in the reality, knowledge, abilities, skills etc.). The author suggests some ideas concerning the diversified ways and means of enriching the influential potential of cultural and moral-psychological TV programs like «Daruiemo Pisniu». The article represents one of the possible text patterns for such TV programs, defines the editor’s role in creation of such texts and the tasks of the journalist-anchorman who realizes the ideas of both the client or the customer, the editor-interpreter and the authors of the musical composition or program. It is emphasized that for the Ukrainians song has always been a spiritual safety guard. For this reason, the editor and the «host» of such program need to enhance constantly the ethnic and linguistic components of the program and enliven them to avoid patterns, to update the content and form of the traditional texts to bring them in accordance with current demands.