Префіксальні інновації як засіб психологічного впливу на свідомість реципієнтів

Abstract

У статті схарактеризовано структурно-дериваційні ознаки новотворів, які поповнили мовну систему протягом початку ХХІ століття й представлені в українських медіатекстах. Наголошено на важливості взаємодії зовнішніх чинників та мовної динаміки, обґрунтовано перевагу дослідження префіксальних інновацій з огляду на текстове оточення, функційно-стилістичні та психолінгвістичні параметри. Зазначено, що більша частина новотворів має негативне емоційно-експресивне забарвлення. До них зараховано деривати з префіксальними морфемами псевдо-, квазі-, лже-, вказано на частиномовну належність цих лексем, запропоновано їхнє тематичне групування. З’ясовано умови використання та маніпуляційний потенціал мовних одиниць із префіксом недо-. Проаналізовано емоційно-експресивне забарвлення та прагматичне спрямування новотворів із формантом пост-. Засвідчені в пресі префіксальні морфеми анти-, гіпер- розглянуто як компоненти з подвійною функцією, оскільки вони здатні маркувати і негативні, і позитивні ознаки відповідно до контексту. Функційно-психолінгвістичний аналіз зумовив вирізнення невеликої групи лексем із префіксами де-, контр-, що також мають оцінні конотації, проте на відміну від поданих вище одиниць значною мірою спеціалізовані на експлікації позитивного емоційно-оцінного впливу на адресата. Різне написання розгляданих новотворів зумовило порушення проблеми їхнього унормованого оформлення. У такому разі виникає своєрідна дихотомія: з одного боку, використані в публіцистиці слова вказаного зразка мають відповідати чинним нормам «Українського правопису», а з іншого – лексеми, оформлені з певними орфографічними порушеннями, почасти употужнюють психологічний вплив на реципієнта. Зроблено висновок, що в новітній українській медіапубліцистиці утворені префіксальним способом деривати формують одну з найпоширенішим груп вторинних номінацій, які, допомагаючи розкрити головну ідею повідомлюваного, водночас надають йому емоційно-експресивного забарвлення.