Эффективность практической методологии полидисциплинарного формирования навыков регуляции позы в различных условиях статодинамической устойчивости тела спортсмена (на материале артистического плаванья)

Abstract

Мета роботи – перевірити ефективність практичної методології полідисциплінарного формування знань, умінь і навичок регуляції пози спортсменів при різних умовах статодинамічної стійкості тіла (на матеріалі артистичного плавання). У дослідженні взяли участь спортсменки 11–12 років (n = 16). Кожне рухове завдання вони виконували по три рази. Практичну методологію інтегровано в навчально-тренувальний процес річного циклу підготовки спортсменок експериментальної групи. У результаті проведених досліджень отримано достовірні покращення за суб’єктивними критеріями оцінки, а також за показниками біокінематичної структури техніки «стандартного» гребкового руху (р < 0,05), тенденції змін якої пов’язані з переорієнтацією біомеханічних параметрів техніки та їх наближенням до другого способу «стандартного» гребкового руху, що особливо відобразилося на тривалості гребкового циклу; довжині траєкторії ЦМ кисті; результатності швидкості ЦМ кисті; куті в біопарі передпліччя–кисть у горизонтальній площині під час виконання гребкового циклу; куті між поперечною віссю кисті й горизонталлю; куті в біопарі передпліччя–плече в горизонтальній площині; куті в біопарі плече– тулуб у горизонтальній площині. Відзначено позитивну динаміку в спортсменок контрольної групи, котра не була статистично значущою (р> 0,05). Дані формувального експерименту підтвердили ефективність запропонованого підходу (на матеріалі артистичного плавання) і дають змогу рекомендувати його застосування в навчально-тренувальному процесі інших складнокоординаційних видах спорту. The objective of the work is to test the effectiveness of practical methodology for multidisciplinary formation of knowledge, skills and abilities to regulate the posture of athletes under various conditions of static-dynamic body stability (based on the material of artistic swimming). The study involved athletes aged 11–12 years old (n=16); each motor task of the athlete performed three times. The practical methodology was integrated into the training process of the annual cycle of training athletes of the experimental group. As a result of the conducted research, significant improvements were obtained in terms of subjective assessment criteria, as well as in terms of the bio-kinematic structure of the «standard» scaling movement (p <0,05), the trends of which are associated with the reorientation of the biomechanical parameters of the equipment and their approach to the second «standard» method of scaling movement, which is particularly reflected in: the duration of the scaling cycle; the length of the trajectory of the CM wrist; the resulting speed of the CM wrist; biopair angle forearm-wrist in a horizontal plane when performing a stroke cycle; angle between the transverse axis of the wrist and the horizontal plane; biopair angle forearm shoulder in a horizontal plane; biopair angle shoulder-torso in the horizontal plane. Considerable positive dynamics observed among sportswomen of the control group was not statistically significant (p> 0,05). The data of the formative experiment confirmed the effectiveness of the proposed approach (based on the material of artistic swimming) and allow us to recommend its use in the training process of other complex-coordination sports.