Класифікації озер Українського Полісся

Abstract

Важливим етапом дослідження озер є розробка окремих (галузевих) класифікацій кожної з ланок лімносистеми й з’ясування взаємозв’язків окремих її компонентів. Такі класифікації дають конкретне уявлення про кожну водойму й уможливлюють її використання в господарстві або обґрунтовують потребу виділення як природоохоронного об’єкта. Крім того, різні типи водойм по-різному використовуються в господарстві й порізному реагують на антропогенний вплив. Запропоновано класифікації озер Українського Полісся за площею, максимальною та середньою глибиною, об’ємом водної маси, ступенем відкритості й формою улоговини, відносною глибиною, розвитком берегової лінії, величиною та структурою водозборів, ступенем водообміну, ступенем водообмінності, температурною стратифікацією, величиною мінералізації води й ін. Створення класифікації за різними ознаками дає можливість знайти кількісні і якісні зв’язки між різноманітними об’єктами й показниками. Запропоновані класифікації дають змогу узагальнювати накопичені дані, здійснювати районування й типізацію об’єктів (явищ), описувати головні властивості об’єктів за аналогією з виділеними типами, зменшувати вимірювальні та визначальні ознаки для діагностики об’єктів, тобто віднесення їх до того чи іншого класу; прогнозувати особливості й ознаки невивчених об’єктів. An important stage in the study of lakes is the development of separate (industry) classifications of each of the links of the limnosystems and the clarification of the interrelationships of its individual components. Such classifications give a concrete idea of each reservoir and enable its use in the household or substantiate the need to allocate it as an environment conservation object. In addition, different types of reservoirs are used differently in the household and react differently to anthropogenic impact. The lakes of Ukrainian Polissya are classified by area, maximum and average depth, the volume of water mass, degree of openness and hollow form, relative depth, shoreline development, size and structure of watersheds, water exchange level, temperature stratification, size and mineralization degree, etc. Creating a classification according to various criteria makes it possible to find quantitative and qualitative relationships between different objects and figures. The offered classification will enable to generalize the accumulated data, implement zoning and grouping of objects (phenomena), describe the main properties of objects similar to the selected types, reduce the measuring and defining features for the diagnosis of objects that refer them to a particular class; predict features and attributes of unexplored objects.