Beyond Recursion: Critique of Hauser, Chomsky, and Fitch

Abstract

In 2002, Hauser, Chomsky, and Fitch published an article in which they introduced a distinction between properties of language that are exclusively part of human communication (i.e., the FLN) and those properties that might be shared with other species (i.e., the FLB). The sole property proposed for the FLN was recursion. Hauser et al. provided evidence for their position based on issues of evolution. The question of the required properties of human language is central to developing theories of language processing and acquisition. In the present critique of Hauser et al. we consider two examples from non-English languages that argue against the suggestion that recursion is the sole property within the human language faculty. These are i) agreement of inflectional morphemes across sentence constructions, and ii) synthetic one-word constructions. У 2002 році М. Гаузер, Н. Чамський та В. Т. Фітч опублікували статтю, в якій вони продемонстрували відмінність між властивостями мови, які є виключно частиною людського спілкування (FLN), та тими властивостями, які можуть бути спільними з іншими видами (FLB). Єдиною властивістю, запропонованою для FLN, була рекурсія. Гаузер та колеги у своїй позиції відштовхувалися від еволюційних засад. Питання про набуті властивості природної мови – центральне в розробці теорій обробки та оволодіння мови. У цій праці-критиці Гаузера та колег ми пропонуємо два приклади з неанглійської мови, які заперечують те, що рекурсія – єдина властивість мовної здатності людини. Ці приклади включають: 1) узгодження морфем у всіх конструкціях речень, та 2) синтетичні однослівні конструкції.