Проблема злочину в українській дитячій літературі другої половини ХІХ–початку ХХ ст.: психоаналітичний аспект

Abstract

У статті проаналізовано твори українських письменників, у яких ідеться про складний світ дитини, її розвиток, моральне падіння, катарсис, почуття провини. Основою для літературно-критичних міркувань стала проблема схильності дитини до злочину, її нерозважливість, каяття, вплив переживань на подальше життя. Залучення до аналізу не лише літературознавчого інструментарію, а й психоаналізу сприяло виявленню мотиваційних аспектів у діяльності особистості, руйнівних процесів у дитячій психіці. Увагу закцентовано на описах зовнішності персонажа, його внутрішніх монологах, галюцинаціях, що дає змогу глибше пізнати світосприйняття дитини. І. Франко, А. Кримський, В. Підмогильний своїми творами виразно засвідчили творчу спроможність через художні образи пізнавати внутрішній світ дитини, бачити першооснову біологічного в поведінці, учинок загалом у житті індивіда.Works of the Ukrainian writers, narrating on the complicated world of a child, his / her development, moral falling, catharsis, sense of guilt, are analyzed in the article. Basis for the literary and critical reflections became the problem of a child’s inclination to a crime, his / her rashness, repentance, influence of experiencing on further life. Bringing into the analysis not only literary tool but also psycho-analysis contributed to exposure of motivational aspects in personal activity, destructive processes in children's psyche. Attention is accented on descriptions of personage appearance, his / her internal monologues, hallucinations, giving an opportunity to get to the perception of the world by a child deeper. І. Franko, А. Krymskyi, В. Pidmogylnyi by their works witnessed distinctly creative possibility to cognize the inner world of the child through artistic images, to see fundamental principle of biological in behavior, acts on the whole in the life of individual.