Словотвір зоонімів північно-західної України

Abstract

Серед власних назв зооніми становлять досить велику групу народної лексики, хоч поступаються перед антропонімікою та топонімікою як за кількістю номенів, так і за станом їх вивчення. Одна з найголовніших причин цього та, що клички тварин функціонують переважно в усному побутовому мовленні,тобто для студій над ними насамперед потрібні фіксації з народного мовлення,а сáме таких українських праць обмаль. Цю прогалину частково заповнює «Словник зоонімів північно-західної України», матеріали якого і було викори- стано для дослідження.Переважаючим способом у творенні кличок тварин виявилася лексико-семантична деривація, за допомогою якої утворено 68 % усіх зоонімів, уміщених у словнику. Досить поширене і морфолого-синтаксичне творення, насамперед субстантивація. Високу продуктивність виявляє суфіксація: для творення десубстантивів використано 24 суфікси, деадʼєктивів ‒ 25, девербативів ‒ 14, навіть вигуки ставали твірною основою кличок. Для творення зоонімів використані і менш поширені способи: основоскладання, контамінація, редуплікація, редеривація. За мотивами найменування та способами творення зооніми найближчі до антропонімів, насамперед до прізвиськ людей. Among proper names zoonyms constitute a fairly large group of dialectal vocabulary, receiving significantly less scholarly attention in comparison with anthroponymy and toponymy. One of the main reasons for that is the fact that pet names are mainly used in oral everyday speech, and for studying pet names, scholars need to work primarily with records of dialectal vocabulary usages. There are very few Ukrainian research papers on the topic. This gap is partially bridged by «Dictionary of Zoonyms of Northwestern Ukraine», the material of which was used for our research. Lexico-semantic derivation has been found to be the prevailing way of pet names formation; by means of lexico-semantic derivation, 68% of all zoonyms included in the dictionary were formed. Morphological and syntactic derivation, particularly nominalization, is also quite common. Suffixation is also highly productive: 24 suffixes were used for the formation of desubstantivals, 24 suffixes – for the formation of deadjectivals, and 14 suffixes – for the formation of deverbatives. Even interjections served as derivational stems for pet names. Less common ways of word formation were also used for the formation of zoonyms, such as stem composition, contamination, reduplication, back formation. In terms of their motivation and ways of word formation, zoonyms are most close to anthroponyms, particularly to nicknames that people have.