Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11512
Title: | Дискурс декомунізації в Києві |
Other Titles: | Decommunization Discourse in the Kyiv |
Authors: | Малеc, Людмила Володимирівна Малес, Людмила Владимировна Males, Liudmyla V. |
Bibliographic description (Ukraine): | Малеc Л. В. Дискурс декомунізації в Києві / Л. В. Малеc // Соціологічні студії. – Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016. - № 2 (9). - С. 16-21 |
Issue Date: | 2016 |
Date of entry: | 31-Jan-2017 |
Keywords: | декомунізація дискурс урбанонімія деколонізація столиця decommunization discourse urbanonymy (street name) decolonization capital |
Abstract: | Досліджено дискурс декомунізації в Києві. Як ми знаємо, у ХХ і ХХІ ст. уряди використовують символічну владу публічного простору як ресурс для демонстрації своїх повноважень. Наприклад переймену-вання дуже напруженої магістралі Московський проспект Києва на честь Степана Бандери, неоднозначного українського націоналістичного лідера середини ХХ ст. Є три позиції в такому дискурсі: «історична ностальгія»; «націоналістичний» і «деколонізації». Сподіваюся, що Україна як пострадянська країна використовуватиме символічний простір і владу топоніміки, щоби звільнитися від влади комуністичного минулого й заявити про новий порядок. Це можна зробити деспотичним чином, наприклад, як тоталітарні режими, або (сподіваємося, що Україна так робитиме) за допомогою демократії, відкритості та участі громадян. The author investigates decommunization discourse. The article is focused especially on the process of decommunization in the Kyiv, and is looked in detail the changing of street names, comparing Kyiv to other cities. As we know in 20 and 21 centuries governments employ the symbolic powers of public space as a resource for demonstrating their authority. For example the renaming of Kyiv’s very busy Moskovsky Prospekt (Moscow Avenue) to a name that would honor Stepan Bandera, a controversial Ukrainian nationalist leader from the mid-20th century. There are three positions in such discourse: «historical nostalgia»; «nationalistic» and «decolonialization». I hope that a post-Soviet country such as Ukraine will use the symbolic spaces and the power of toponymy to break from the authority of communistic past and signal a new order. It can do so in a heavy-handed way such as is done by totalitarian regimes, or as we hope Ukraine will do, via democracy, inclusiveness, and citizen participation. |
URI: | http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11512 |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Соціологічні студії, 2016, № 2 (9) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
socst_2016_2_5.pdf | 257,2 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.