Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10878
Title: | Stream-of-Consciousness of W. Faulkner’s "The Sound and the Fury”: Modifying the Narrative Convention |
Other Titles: | “Потік свідомості” в романі У. Фолкнера “Шум і лють”: модифікація наративної конвенції |
Authors: | Belyakov, Olexander Бєляков, Олександр |
Bibliographic description (Ukraine): | Бєляков, О. Stream-of-consciousness of W. Faulkner’s "The sound and the fury": modifying the naranive convention = "Потік свідомості" в романі У. Фолкнера "Шум і лють": модифікація наративної конвенції / О. О. Бєляков // Актуальні питання іноземної філології. - 2014. - № 1. - С. 23-28. |
Issue Date: | 2014 |
Date of entry: | 5-Dec-2016 |
Publisher: | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки |
Keywords: | stream-of-consciousness introspective segments subjective reality narrative convention structural and semantic characteristics non-verbal phenomena потік свідомості інтроспективний сегмент суб’єктивна реальність наративна умовність структурно-семантичні характеристики невербальні явища |
Abstract: | This article deals with the structural-semantic peculiarities of the stream-of-consciousness passages (referred to as introspective segments) with an emphasis on similarities and dissimilarities between the three sections of W. Faulkner’s “The Sound and the Fury” and earlier chapters of J. Joyce’s “Ulysses”. An Introspective segment (IS) is defined as a product of the “secondary semiotic system” (Yu. Lotman), an aesthetic model of verbal and non-verbal phenomena (images, sensations, intense emotions) constructed by the author in accordance with his pragmatic intention. Faulkner transfigured the narrative convention of the summa of modernism (Joyce’s “Ulysses”) and inscribed it in a much broader (as compared with Joyce) context of history, social reality and the place designated as Yoknapatawpha. IS in Faulkner’s “The Sound and the Fury” are not only direct objective correlatives to the states of each of the character’s minds (N. Polk), not only verbal media to represent a non-verbal reality but also powerful tools to reveal the theme, to advance the plot, to contribute to the content-conceptual information and characterize the introspective monologuists.У статті проаналізовано структурно-семантичні особливості таких ділянок тексту, у яких автор, керуючись своїм задумом (своєю прагматичною установкою), створює власну естетичну версію явищ суб’єктивної реальності. Такі фрагменти тексту називаються в статті інтроспективними сегментами (далі – ІС). У семіотичному плані ІС являє собою іконічний знак, який, з одного боку, функціонує як аналог процесів і явищ (вербалізованих і невербалізованих), що є недоступними для спостереження, а з іншого – усвідомлюється читачем як “вторинна семіотична система” (термін Ю. М. Лотмана). В. Фолкнер скористався в романі “Шум і лють” наративною конвенцією Дж. Джойса і модифікував її згідно зі своїми естетичними цілями. Якщо в романі Джойса “Улісс” інтроспекція персонажів немовби абстрагована від дійсності й виглядає як реакція на параметри фабульної ситуації, то у Фолкнера ІС є ознакою образу персонажів і елементом композиції твору. Означуваним на цьому найвищому рівні семіозису є “інтегральний зміст” (К. А. Долінін) художнього твору. Інакше кажучи, ІС у романі Фолкнера вписані у значно ширший (порівняно з твором Джойса) історичний і соціальний контексти саги про Йокнапатофу. ІС в романі Фолкнера “Шум і лють” є не лише “об’єктивним корелятом” психологічного та емоційного стану конкретної дійової особи, а й слугує інструментом розвитку теми та сюжету, виконує характерологічну функцію і сприяє формуванню змістовно-концептуальної інформації. |
URI: | http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10878 |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Актуальні питання іноземної філології, 2014, №1 |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.