Формально-синтаксичні ознаки реченнєвих побудов зі звертаннями (на матеріалі богослужбових текстів (акафістів) Української православної церкви)

Abstract

У статті закцентовано увагу на трьох основних лінгвістичних концепціях, що відбивають проблему визначення граматичного статусу звертання; проаналізовано синтаксичні зв’язки та формально-синтаксичну організацію речень зі звертаннями; схарактеризовано репрезентанти присудка-імператива й присудка-неімператива, які моделюють конструкції з вокативними одиницями; з’ясовано первинні та вторинні формально-синтаксичні функції кличного відмінка; вирізнено односкладні вокативні конструкції; теоретичні положення побудовано на специфічному фактичному матеріалі, зокрема богослужбових текстах (акафістах) Української Православної Церкви, що ще не був предметом студіювання в такому аспекті. The attention in the article is focused on three main linguistic concepts that reflect the problem of determining the grammatical status of vocative expressions. The paper analyzes syntactic relationships and formal-syntactic functional organization of sentences with vocative expressions. Author has characterized two types of vocative expression functioning in formal-syntactic aspect. The representatives of imperative verb and non-imperative verb are clarified. The features of vocative are disclosed in the sentences with the linguistic component specified above, considering the primary and secondary formal-syntactic functions of vocative case. One-component vocative constructions are described what helps to structure vocative case. Theoretical principals are based on liturgical texts (akathists) of Ukrainian Orthodox Church, which has not been the subject of study from this point of view.