Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/9609
Назва: | Порівняльний аналіз сім’ї та шлюбу в Білорусі, Україні й Німеччині |
Інші назви: | Comparative Analysis of Family and Marriage in Belarus, Ukraine and Germany |
Автори: | Гладка, Людмила Олександрівна Гладкая, Людмила Александровна Hladka, Liudmyla O. Шевчук, Олеся Василівна Шевчук, Олеся Васильевна Shevchuk, Olesia V. |
Бібліографічний опис: | Гладка Л. О., Шевчук О. В. Порівняльний аналіз сім’ї та шлюбу в Білорусі, Україні й Німеччині / Л. О. Гладка, О. В. Шевчук // Соціологічні студії. – Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. - № 1 (4). - С. 77-86. |
Дата публікації: | 2014 |
Дата внесення: | 15-чер-2016 |
Видавництво: | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки |
Теми: | порівняльний аналіз інститут сім’ї інститут релігії сім’я шлюб сімейні ролі comparative analyzes institute of family institute of religious the family the marriage family roles |
Короткий огляд (реферат): | Сучасний світ стрімко змінюється, як і звичаєвий спосіб життя. Змін зазнає також один із найбільш консервативних інститутів – інститут сім’ї, при цьому залишаючись у сфері впливу релігії. Емпірична фіксація таких змін можлива за допомогою здійснення порівняльного аналізу сімейного життя й шлюбності населення країн, котрі мають визначальні релігійні традиції, а саме: Білорусі, України, Німеччини, послуговуючись даними проекту «Дослідження європейських цінностей». У межах дослідження Україна й Білорусь постають як традиційні суспільства зі стандартним баченням сімейного та шлюбного життя. Підтвердження цього – пріоритетність умов благополучного шлюбу. Для українців і білорусів – це подружня вірність (86,1 % і 75,0 %, відповідно), діти (84,8 % і 72,8 %), готовність обговорювати проблеми, які виникають між подружжям (69,4 % і 57,9 %); для німців – подружня вірність (77,3 %), готовність обговорювати проблеми (58,3 %), задоволеність сексуальними стосунками (53,5 %). Додатковим підтвердженням традиційності українського й білоруського суспільств є також незгода з тим, що шлюб – це застарілий спосіб організації сім’ї (майже 70 % населення в обох країнах, менше 50 % німців); а також недопустимість усиновлення дітей нетрадиційними парами (майже 60 % українців, 50 % білорусів та менше 30 % німців). Вплив релігійних традицій відображається в тому, що повноцінність жінки вимірюється наявністю в неї дітей (так уважають 92,7 % жінок в Україні, 78,2 % – у Білорусі, 51,8 % – у Німеччині), котрих вона зобов’язана народити й виховати разом із чоловіком. Погляди щодо сімейних ролей різняться у всіх трьох країнах, проте нерівність сімейних обов’язків більш жорстко фіксована в Україні та Білорусі. Відмінності проглядаються й у вихованні дітей. Для українців та білорусів важливі такі риси, як працьовитість, відповідальність, терпимість і повага, гарні манери, бережливість, обачне ставлення до грошей та речей, а для Німеччини – відповідальність, гарні манери, терпимість і повага, незалежність, рішучість, наполегливість, уява; тут підтримуються креативність, самореалізація. Отож, для Німеччини сімейні цінності з урахування індивідуальних пріоритетів кожного є більш характерними, звідси – краща адаптація до соціальних змін, стрімкіший розвиток країни. Для білорусів та українців традиційність у поглядах більш незмінна, звідси – неготовність до змін, спротив інноваціям. The modern world is changing rapidly, and the ordinary way of life is changing as well. One of the most conservative institutions, the institution of family, also undergoes changes, still remaining within the sphere of influence of religion. The empirical fixing of such changes is possible by means of comparative analysis of family life and marriage among the people of countries that have defining religious traditions, namely Belarus, Ukraine, and Germany, employing the data of the project called «European Values Study». Within the study Ukraine and Belarus appear as traditional societies with the standard vision of family and marriage lives. This is confirmed by the priority of successful marriage conditions. For the Ukrainians and the Belarusians they are fidelity (86,1 % and 75,0 % in accordance), having children (84,8 % and 72,8 %), willingness to discuss problems that arise between spouses (69,4 % and 57,9 %); for the Germans – fidelity (77,3 %), willingness to discuss problems (58,3 %), satisfaction with sexual relations (53,5 %). An additional confirmation that Ukrainian and Belarusian societies are traditional is also the disagreement with the fact that marriage is an obsolete way of organizing the family (almost 70 % of the population in both countries and less than 50 % of Germans think so); and also the inadmissibility to adopt children by non-traditional couples (the opinion of almost 60 % of Ukrainians and 50 % of Belarusians, and less than 30 % of Germans). The influence of religious traditions is reflected in the fact that the completeness of a woman is measured by having children (considered by 92,7 % of women in Ukraine, 78,2 % in Belarus, and 51,8 % in Germany), and that she is obliged to give them birth and raise them together with her husband. The views on family roles differ in all the three countries, but the inequality of family responsibilities is more firmly fixed in Ukraine and Belarus. The differences are also observed in the upbringing the children. For Ukrainians and Belarusians such features as hard work, responsibility, tolerance and respect, good manners, providence, careful attitude towards money and things are important. And for Germans such features are responsibility, good manners, tolerance and respect, independence, determination, persistence, imagination; here also such features as creativity and self-fulfilment are supported. So, in Germany family values based on individual priorities of everyone are more common, hence follows better adaptation to social changes, and faster development of the country. For Belarusians and Ukrainians traditional views are more constant, as the result we can observe unwillingness as regards changes and resistance to innovations. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/9609 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Соціологічні студії, 2014, № 1 (4) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
socst_2014_1_12.pdf | 430,73 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.