Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/9608
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Андросюк, Ганна Миколаївна | - |
dc.contributor.author | Андросюк, Анна Николаевна | - |
dc.contributor.author | Androsiuk, Hanna M. | - |
dc.contributor.author | Штик, Олеся Іванівна | - |
dc.contributor.author | Штык, Олеся Ивановна | - |
dc.contributor.author | Shtyk, Olesia I. | - |
dc.date.accessioned | 2016-06-15T20:19:08Z | - |
dc.date.available | 2016-06-15T20:19:08Z | - |
dc.date.issued | 2014 | - |
dc.identifier.citation | Андросюк Г. М., Штик О. І. Соціальне здоров’я українського суспільства / Г. М. Андросюк, О. І. Штик // Соціологічні студії. – Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. - № 1 (4). - С. 69-76. | uk_UK |
dc.identifier.other | УДК 316.61:364.69(=161.2) | - |
dc.identifier.uri | http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/9608 | - |
dc.description.abstract | Проблему соціального здоров’я сьогодні гостро актуалізує не лише політична, соціально-економічна криза, а й військові дії в Україні. Для кращого визначення факторної обумовленості соціального здоров’я українців здійснено кореляційний і регресійний аналізи, а також метод порівняльного аналізу з використанням даних європейського соціального дослідження (2004). Послуговуючись указаними даними, виявлено, що українці оцінюють украй погано не лише національну систему охорони здоров’я (2,68 бала з 10), а й стан власного здоров’я (20,5 % уважають його дуже поганим, 49,6 % – посереднім). Ці показники, а також переважання таких категорій у відповідях українців щодо звернень за порадою й лікуванням (у випадках, коли дуже сильно болять горло, голова, спина, значні проблеми зі сном), як «ні до кого», «до друзів або членів родини», свідчать про певну «фахову неспроможність» системи охорони здоров’я України в цілому. Побудова регресійних моделей щодо факторної обумовленості стану здоров’я для випадку України, Польщі й Німеччини довела однаковість системи факторів кожної; фактори, релевантні та значущі (α=0,000 у всіх випадках), різняться силою впливу. Найбільший вплив на самооцінку здоров’я має вік, що цілком природно. Самооцінка стану здоров’я українців і поляків більшою мірою залежить від віку (с=-0,367 та с=-0,428, відповідно), ніж у німців (с=-0,030). Фактор матеріального стану для українців є сильнішим (с=0,108), ніж для поляків та німців (с=0,086 і с=0,056, відповідно). Відчуття щастя для українців теж важливий чинник стану здоров’я (с=0,165), так само, як і в Польщі й Німеччині (с=0,177 і с=0,148, відповідно). Отож, основними соціальними детермінантами, які мають вплив на соціальне здоров’я, визначено такі: вік, стать, матеріальний стан, відчуття щастя та задоволеність життям. Social health problem became more actual now not only because of political, social and economic crisis but also owing to the state of war in Ukraine. We made correlation and regression analysis and also the comparative analysis based on the European Social Survey (2004) to have a better determination of Ukrainian social health factor condition. When we used the mentioned data it became clear that Ukrainians give very bad evaluation to both national health system (2,68 points in average out of 10 possible) and their own health condition (20,5 % believe it to be very bad, 49,6 % – middle). To the question «Who do you refer to in cases of bad sore throat, intense headache and backache or insomnia» Ukrainians mainly answer «to no one» or «to friends or family members». Low level Health Care of Ukraine if compared to Poland and Germany is also an evidence of a «professional failure» of Ukrainian health system in total. Regression models for health conditioning factor for the case of Ukraine, Poland and Germany proved uniformity of each system factors; the revealed set of factors is relevant and meaningful to these countries but the power of influence of each is a bit different. Age of people has the biggest impact on health self-esteem that is quite natural because health is deteriorating with age. Health self-esteem of Ukrainians and Polish mostly depend on their age (с = -0,367 and с=-0,428 respectively; α =0,000) more than Germans (с= -0,030, α=0,073). Financial status factor is stronger for Ukrainians (с=0,108, а =0,000) than for Polish and Germans (с = 0,086, α =0,000 and с=0,056 α =0,002 respectively). Feeling lucky is also an important factor of health for Ukrainians (с=0,165, α =0,000) the same for Polish and Germans (с=0,177, α=0,000 and с=0,148, α =0,000 respectively). Therefore, main social determinants that affect social health are the following: age, gender, financial status, happiness and life satisfaction. | uk_UK |
dc.language.iso | uk | uk_UK |
dc.publisher | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки | uk_UK |
dc.subject | соціальне здоров’я | uk_UK |
dc.subject | самооцінка стану здоров’я | uk_UK |
dc.subject | матеріальне благополуччя | uk_UK |
dc.subject | відчуття щастя | uk_UK |
dc.subject | задоволеність життям | uk_UK |
dc.subject | social health | uk_UK |
dc.subject | health self-esteem | uk_UK |
dc.subject | material wealth | uk_UK |
dc.subject | happiness | uk_UK |
dc.subject | life satisfaction | uk_UK |
dc.title | Соціальне здоров’я українського суспільства | uk_UK |
dc.title.alternative | Social Health of Ukrainian Society | uk_UK |
dc.type | Article | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | Соціологічні студії, 2014, № 1 (4) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
socst_2014_1_11.pdf | 508,56 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.