Психолінгвістичний аналіз мотивації професійної діяльності державних службовців за допомогою проективної методики «завершення речення»

Abstract

Анотація. У статті досліджено особливості професійної мотивації державних службовців місцевих органів виконавчої влади. У якості діагностичного інструментарію використано методику «Завершення речення», у якій поєднано проективні методи діагностики й психолінгвістичний метод контент-аналізу; здійснено її модифікацію відповідно до мети дослідження. Обгрунтовано доцільність вибору методики, її переваги, порівняно з опитувальними методами виявлення свідомих і неусвідомлюваних мотивів професійної діяльності в системі державної служби. Розроблено стимульний матеріал дослідження, а також процедуру узагальнення й інтерпретації отриманих результатів за допомогою контент-аналізу завершених речень, на основі якого всі висловлювання досліджуваних об’єднано в смислові блоки. Узагальнено відповіді респондентів щодо змісту одинадцяти груп професійних мотивів, установлено їх особистісну значущість і рейтинг у загальній структурі мотивації професійної діяльності державних службовців. Виокремлено й описано такі групи мотивів: мотиви, які стосуються соціально-психологічних особливостей працівника; мотиви, пов’язані з обов’язками та характером професійної діяльності; мотиви стимулювання та заохочення; мотиви міжособистісної взаємодії; мотиви інтересу до діяльності; самоактуалізації; вимушеності/впливу ситуації; суспільної корисності; життєзабезпечення; статусу та престижу; кар’єрного росту. З’ясовано, що найбільш вагомі в загальній мотивації мотиви, що стосуються соціально-психологічних особливостей працівника, і ті, які пов’язані з обов’язком та характером діяльності, найменш важливі – мотиви життєзабезпечення, статусу й престижу, а також кар’єрного росту, що свідчить про їх достатньо низький вплив на успішність професійної діяльності в системі державної служби. Abstract. The article outlines a study of local executive body employee professional motivation. Sentence completion projective test along with content analysis were used as method of research. It was grounded the suitability of the methodology choice, its advantages in comparison with the survey methods of discovering of conscious and unconscious motives of professional activity in the system of governmental services. Content analysis of the sentences completed by the respondents established personal significance and rating in the general structure of motivation of civil workers’ motivation set. Eleven groups of motives were identified. They included i) motives that concern socio-psychological peculiarities of an employee; ii) motives that are connected with duties and character of professional activity; iii) motives of stimulation and encouragement; iv) motives of interpersonal interaction; v) motives of interest in activity; vi) self-actualization; vii) constraint/influence of situation; viii) social usefulness; ix) life support; x) status and prestige; xi) career growth. It was identified that motives concerning employee’s socio-psychological features and those related to his duties and character of activity were more significant. However, motives of life support, status and prestige, and career growth were of less significance.