Дослідження соціальних мереж: трансфер міждисциплінарності

Abstract

Анотація. Мережецентричність (Net-Centricity) – значущий когнітивно-прагматичний маркер сучасних глобальних комунікацій, що зумовлює децентралізацію й прискорення циркуляції інформації, оперативність розробки та прийняття рішень; покращує проходження комунікативних потоків за рахунок створення розгалужених мереж, незалежно від їх географічній віддаленості. Соціальні мережі Інтернету – лише один із проявів мережецентричності сучасного світу. У ХХІ ст. на зміну постулатам класичної науки (простота, стабільність, детермінованість) прийшли постулати, зумовлені «нелінійним» мисленням (нерівноважність, нестабільність, незворотність). Це стало підґрунтям подальшого розвитку ідеї міждисциплінарності як полі-, мульті-, транс- (діяльність на перетині наук, що передбачає застосування методик і співвіднесення результатів кількох галузей наукового знання) та метапарадигмальності (створення всеохоплюючої, уніфікуючої доктрини, яка здатна замінити конфронтацію наукових напрямів їх синтезом). Дослідження соціальних мереж як систем, що самоорганізуються та впливають на концептуальні картини світу національних і світової спільноти, передбачає трансфер міждисциплінарності в систему наукового пошуку. Це сприяло виокремленню трьох напрямів дослідження соціальних мереж: аналітичний ресурс соціальних мереж, мережевий ландшафт Інтернету, мережеві спільноти. Базовим параметром соціальних мереж, що має вивчатися в міждисциплінарній парадигмі, визначають мобілізаційність – створення комунікацій, які викликають суспільний інтерес і потенційно можуть призвести до колективних дій у реальному просторі. Серед параметрів мобілізаційності визначено такі: іллокутивні установки відвідувачів соціальних мереж на інформування та спілкування; формування картини світу через систему фільтрів; принцип релевантності; посилення діалогічності; використання соціальних мереж у якості дослідницької платформи тощо. Мобілізаційність мережевих комунікацій зумовила глобальні виклики, вивчення яких можливе лише в міждисицплінарній парадигмі: утрата контролю над комунікативним простором, розмивання авторитету; революція стейкхолдерів; потенційна глобалізація локальних проблем і криз; протистояння на рівні концептів. Abstract. Net-Centricity is a meaningful cognitive-pragmatic marker of modern global communications; it stipulates for decentralisation and acceleration of information circulation as well as for agility of decision elaboration and decision-making; it also improves the passage of communicative flows by creating the branched networks regardless of their geographical distance. Web-based social networking is just one of the manifestations of the net-centricity of the modern world. In the 21st century the classical science’s postulates (simplicity, stability, determinancy) were replaced by postulates associated with "non-linear" thinking (disequilibrium, instability, irreversibility). This phenomenon became the basis for the further development of the idea of interdisciplinarity as a poli-, multi-, trans-paradigmality (an activity at the intersection of sciences that stipulates the use of methods and correlation of the results of several branches of scientific knowledge) as well as meta-paradigmality (creation of comprehensive, unifying doctrine capable to replace the research areas’ confrontation by their synthesis). Exploring social network as a self-organizing system capable to affect the conceptual world view of the national and international community, involves the transfer of interdisciplinarity into scientific research. This fact contributed to the determination of three areas of social networks research: analytical capacity of social networking, network landscape of the Internet, e-communities. Mobilization ability as a basic parameter of social networks, which should be studied within interdisciplinary paradigmб is regarded as an establishment of communications entailing public interest and potentially capable to foster collective actions in the real space. Some mobilization ability parameters are illocutionary settings for social networks` visitors to inform and to communicate; shaping the world view through the system of filters; the principle of relevance; strengthening the dialogue; use of social networks as a research platform and so on. Mobilization ability of network communications has led to global challenges. Their study is only possible within interdisciplinary paradigm: the loss of control over communicative space, blurring authority; revolution of stakeholders; potential globalization of local problems and crises; resistance at the concepts` level.