Професія психолога як сфера соціальної реалізації особистості

Abstract

В даній статті проаналізовано провідну роль спрямованості інтересів та емоційної компетентності фахівця-психолога. Чим гармонійніше в професії поєднуються функціонально-інструментальні аспекти з соціально-психологічними, тим більше можливостей для самореалізації та творчого перетворення професійної діяльності. Термін соціальна реалізація професіонала не перетинається з поняттям соціального престижу професії, а передбачає соціально-позитивну спрямованість професіонала, його прагнення до самореалізації. Реалізація професіонала здійснюється в нестійкому емоційному, соціально-професійному середовищі, тому чим гармонійніше в професії поєднуються функціонально-інструментальні аспекти з соціально-психологічними, тим більше можливостей для самореалізації та творчого перетворення професійної діяльності. Ефективність професійної діяльності психолога залежить від його готовності до професійної самореалізації, яка передбачає, в першу чергу, сформованість внутрішньої позиції постійного самовдосконалення у практично-психологічній та соціальній діяльності. Так як діяльність практичного психолога в цілому спрямована на актуалізацію життєвих ресурсів особистості та розширення сфери її соціально-психологічних можливостей в подоланні різноманітних проблем, то це потребує усвідомлення ним повноцінної професійної концепції, де вирішальну роль відіграє його спрямованість, яку слід розглядати як складову професіоналізму, яка формується ще під час навчання у вищому навчальному закладі. Аналізуючи вище зазначене, дана професія поєднує в собі і покликання, і професію, тому професіоналізм є певною гармонізацією кваліфікованої майстерності та духовно-моральних якостей особистості

This article examines the key role of interest orientation and emotional competence of a professional in psychology. The more functionally-instrumental aspects of the profession combine with socially-psychological ones, the more opportunities for self-fulfillment and creative transformation of professional activity are available. The term of professional’s social fulfillment do not touch the term of profession’s social prestige, but it has provision for socially positive orientation of the professional, and his ambitions for self-fulfillment. Professional’s fulfillment is carried out in an unstable emotional, socially-professional environment, consequently, the more functionally-instrumental aspects balance with socially-psychological ones in the profession, the more opportunities for self-fulfillment and creative transformation of professional activity are available. A success of psychologist’s professional activity is related to his readiness for professional self-fulfillment, which first of all provides maturity of internal attitude to improve oneself constantly in practical psychology and community activities. Since the work of practicing psychologist is generally intended to actualize personality’s vital resources and to extend its social-psychological capabilities in overcoming various problems, it requires an awareness of complete professional concept, where the orientation, which should be considered as a component of professional competence formed as early as in study time at the higher educational institute, plays a decisive role. Analyzing all above-mentioned, the profession of psychologist combines both calling and profession, as a consequence, professional competence is a certain harmonization of qualified mastership and spiritual and moral qualities of a person.