Невідома війна: українсько-польські стосунки на Волині і в Галичині в роки Другої світової війни

Abstract

Українсько-польський конфлікт на терені західноукраїнських земель під час Другої світової війни є одною зі складних проблем в історії двох сусідніх народів. Частина істориків оцінює наслідки цього конфлікту як «етнічну чистку», що її здійснили українські націоналісти проти поляків, інші – як «геноцид» з боку українського населення проти поляків унаслідок тривалої політики польських урядів і польського підпілля. У цій статті зроблено спробу простежити українсько-польські стосунки в західноукраїнських землях під час Другої світової війни з позицій ретроспективи і з урахуванням міжнародного контексту. Автор вважає, що в період «великої» війни водночас точилася «мала» й незнана війна між українцями і поляками на Волині та в Галичині. Це була війна між українським і польським національно-визвольними рухами за державну прина-лежність цих земель у післявоєнний період. Український національно-визвольний рух, очолюваний ОУН і УПА, прагнув створити Українську незалежну державу і не допустити відновлення на них польського та радянського режимів. Українські націоналісти, спираючись на підтримку більшості населення, не зупинялися перед застосуванням всіх можливих радикальних засобів для досягнення мети, включно з репресивними, проти польського цивільного населення. Польські правлячі кола і підпілля намагалися зробити все можливе, щоб повернути вказані землі до складу післявоєнної Польської держави, ігноруючи прагнення українського населення до незалежності і застосовуючи проти нього та його збройних сил свої військові формування. Під час цієї «малої» війни, апогей якої припав на 1943–1944 рр., загинуло багато цивільних представників обох народів. Відповідальність за такий розвиток українсько-польських відносин та їх наслідки лежала на лідерах українського і польського визвольних рухів, які не змогли досягнути компромісу в умовах загрози для обох народів з боку нацистського та радянського тоталітарних режимів. The Ukrainian-Polish conflict in West Ukrainian territory during World War II is one of the sharpest problems in the historical heritage of the two neighboring peoples. The part of historians estimates the consequences of it as the «ethnic cleaning» against the Poles have realized by the Ukrainian nationalists, and another ones – as the «genocide» did by the Ukrainian population in consequence of the Polish government and Underground policy. The article presents the attempt to trace the Ukrainian-Polish relations in the West Ukrainian territory through the World War II in the lightning of its retrospective and on the base of the wide international background. The author considers that during the «great» war there was a «small» and unknown war between Ukrainians and Poles in Volhynia and East Galicia took a place. It was a struggle between the Ukrainian and the Polish national liberation movements for the postwar fate of these territories. The Ukrainian national liberation movement, leaded by Ukrainian radical nationalists from OUN and UPA, tries to obtain the Ukrainian independent state might be arise, then the soviet regime and Polish rule couldn’t be established. The Ukrainian nationalists, leans on the Ukrainian population’s support, didn’t stop before the all radical means have used, including the power methods against the civil polish population. The Polish ruling circles and the Underground aspired to return the Volhynia and the East Galicia into the Polish state by all possible means, ignored the Ukrainian’s desire to independence and used the arms’ forces against them. Through the «small» war, the apogee of which was in 1943–1944, many civil Ukrainians and Poles were killed. The responsibility for that development of the relations and its consequences lays on the leaders of the Ukrainian and Polish liberation movements, who didn’t desire and might to reach the compromise in the conditions of threat for both peoples from the German Nazi and soviet totalitarian regimes.