Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7849
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorРудківський, Олександр Петрович-
dc.contributor.authorRudkivskyy, O. P.-
dc.date.accessioned2016-02-11T21:50:51Z-
dc.date.available2016-02-11T21:50:51Z-
dc.date.issued2015-
dc.identifier.citationРудківський О. Становлення зімкнених приголосних у германських та слов’янських мовах / О. Рудківський // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія : Філологічні науки. Мовознавство. – Луцьк, 2015. – № 4. – С. 228–232.uk_UK
dc.identifier.otherУДК 81’44=112-
dc.identifier.urihttp://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7849-
dc.description.abstractУ статті деталізовано становлення зімкнених приголосних в індоєвропейській мовній системі, їх розвиток у спільногерманській та давньослов’янській мовах за допомогою діахронічних констант. Розглянуто проти¬ставлення сильних глухих і слабких дзвінких зімкнених приголосних у германських мовах та дзвінких і глухих проривних фонем слов’янських мов. Визначено, що типовими фонологічними ознаками зімкнених приголос¬них фонем германських та слов’янських мов є їхнє місце артикуляції й спосіб творення. Проаналізовано таку специфічну фонологічну ознаку німецької мови, як придиховість глухих проривних приголосних та специ¬фічну м’якість для плозивних приголосних фонем української, російської й польської мов. Проаналізовано фонетичні процеси в зімкнених приголосних сучасних германських мов, що характеризуються спірантизацією та фортизацією алофонів дзвінких проривних фонем. Окреслено можливу африкатизацію зімкнених приголосних слов’янських мов. Схарактеризовано кореляційні опозиції проривних приголосних у фонемних системах зіставлюваних мов, які виявляють більше відмінних, ніж спільних ознак. The article considers firstly the problem of the formation of stop consonants in Indo-European language system, their development in an Proto-Germanic and in Old Slavonic languages using diachronic constants. The strong opposition of the strong voiceless and weak voiced stop consonants in Germanic languages and of the voiced and unvoiced phonemes in Slavic languages has been considered. It is determined that the typical signs of phonological plosive consonant phonemes of Germanic and Slavonic languages are their place and manner of articulation. Such specific phonological features of German language as aspiration of voiceless consonants has been analyzed, and a specific softness of plosive consonants in Ukrainian, Russian and Polish has been destinguished. It has been analyzed that phonetic processes in stop consonants of modern Germanic languages are characterized by spirantization and fortization of allophones of voiced stop consonants. The possibility of affricatization of stop consonants in Slavic languages has been determined. The opposition correlations of plosive consonants in phonemic systems of compared languages show more differences than common features.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectглухийuk_UK
dc.subjectvoicelessuk_UK
dc.subjectдзвінкийuk_UK
dc.subjectvoiceduk_UK
dc.subjectпалаталізаціяuk_UK
dc.subjectpalatalizationuk_UK
dc.titleСтановлення зімкнених приголосних у германських та слов’янських мовахuk_UK
dc.title.alternativeFormation of Stop Consonants in Germanic and Slavic Languagesuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
Розташовується у зібраннях:Серія "Філологічні науки. Мовознавство", 2015, № 4 ()

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
45.pdf364,24 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.