Поняття, концепт та його структура

Abstract

У статті розглянуто істотну різницю між такими частовживаними термінами в сучасній когнітивній лінгвістиці, як «поняття» й «концепт», з одного боку, та структура концепту – з іншого. Висловлено думку про те, що про поняття носії мови домовлялися для того, щоб досягнути взаєморозуміння під час обговорення назрілих проблем. У розвідці запропоновано класифікацію концептів, яку, на думку автора, можна проводити за декількома параметрами, що дають змогу не тільки простежити наявність відмінностей між основоположними (поширеними) й периферійними (непоширеними) поглядами, а й сформулювати його адекватне розуміння. Звідси випливає основне практичне завдання статті – виявити й описати закономірності, що ґрунтуються на зв’язку структури концепту з ментальними процесами в мисленні людини. Підходи до сучасного обґрунтова¬ного визначення термінів «поняття» й «концепт» та способи аналізу структури концепту дають змогу виявити й різнобічно описати суттєві властивості всіх предметів, явищ і подій, що нас оточують. Зроблено висновок про те, що такі властивості є їхніми узагальненими ознаками, які вважаються найважливішими й обов’язко¬вими (ядровими) для їх пізнання, з одного боку, та непостійність, змішуваність і дифузність когнітивних плас¬тів, що утворюють периферію концепту – з іншого. Схеми структурних розмежувань у проведенні лінгво-концептуального аналізу можна застосувати в подальших когнітивних дослідженнях на матеріалі різних мов. The article focuses on essential distinctions between such frequently used terms in modern cognitive linguistics as «notion» and «concept», on the one hand, and the structure of the latter – on the other. An opinion is expressed that native speakers of any language come to an agreement for achieving mutual understanding while discussing ripe problems. The classification of concepts offered in the article, in the author’s opinion, may be carried out according to different parameters, giving the possibility not only retrace the availability of distinctive features between basic (disseminated) and peripheral (not disseminated) points of view, but also formulate its adequate comprehension. The approaches under consideration to modern scholarly substantiated definition of such frequently used terms as «notion» and «concept» as well as methods of structure analysis of the latter give the possibility to describe many-sidedly essential properties of all objects, phenomena and events that are around us. The author draws a conclusion that such properties are their generalized indications that are considered to be the most important and necessary (nuclear) for their cognition, on the one hand, and instability, diffusion and displacement of cognitive layers, forming the periphery of the concept – on the other. The schemes of structural distinctions, suggested in the article in conducting a lingvoconceptual analysis may be applied in further cognitive researches on the material of different languages.