Синтаксична характеристика висловлень презирства

Abstract

У статті розглянуто синтаксичну характеристику висловлень презирства. Висловлення презирства – мов¬леннєва одиниця, яка має свою граматичну (синтаксичну) структуру, інформативний зміст і певним чином функціонує в мовленні, що актуалізує потребу його вивчення з урахуванням структурних, семантичних та комунікативно-прагматичних особливостей. Мета висловлення презирства – виразити презирливо-зарозуміле, зневажливе ставлення до співрозмовника, якщо він є об’єктом презирства, і принизити його гідність – досяга¬ється мовцем завдяки виконанню конкретних дій із застосуванням засобів мовного коду. У вербальному оформленні висловлень презирства беруть участь лексичні, синтаксичні та стилістичні засоби сучасної англій¬ської мови. Аналіз мовних засобів вираження презирства демонструє широке варіювання структурно-синтак¬сичних моделей. Синтаксичний аспект вираження презирства складає формальний бік вира-ження комунікатив¬ної інтенції, тобто ті способи й форми, за допомогою яких виражається презирство. Аналіз мовного матеріалу засвідчив, що для вираження презирства використовують різні комунікативні типи речень: розповідні, питаль¬ні, спонукальні, окличні, які представлені різними синтаксичними моделями. The article deals with the syntactic peculiarities of utterances of contempt. Utterances of contempt are speech units with their own grammatical (syntactic) structure and informative content. Contempt is a negative emotion felt towards others that puts the contemned person in an inferior, lower status position. Contempt has a certain comparative element. The contemned person is regarded as being less in some way that the person feeling contempt considers important. For example, the contemned person may be seen as less intelligent or less knowledgeable, less important, less powerful, less moral or ethical. The use of negatively connoted expressions reveals a speaker’s evaluation of the objects he or she refers to. In our investigation we have distinguished the basic syntactic models of emotional utterances of contempt. These models are represented by simple and complex sentences of different communicative types: declarative, interrogative, imperative and exclamatory. The most frequent models are the following: Pron/N + Vbe + Adj; Pron/N + Vbe + Adj + N; Why/What/When/Where/How much + AuxV + Pron/N + V?; Pron/N + Vbe + Adj, + tag?; Vbe + Adj; Don’t + V; What + N!; You + N!