Положення прагматичної лінгвістики у проекції на двомовні галузеві словники

Abstract

Актуальність статті зумовлена потребою створити методологічну базу укладання двомовних галузевих словників, а саме українсько-іноземних, з урахуванням практичних та теоретичних результатів різних лін¬гвіс¬тичних дисциплін. Мета і завдання роботи – висвітлити основні положення прагматичної лінгвістики у проекції на проблеми лексикографії. У статті проаналізовано наукову літературу з лексикографії та прагматичної лінгвістики, висвітлено основні принципи лінгвопрагматики, визначено типи та специфіку прагматичної інформації, сха¬рактеризовано прагматичні значення та розкрито, як вони можуть бути засто¬совані у процесі укладання двомовних галузевих словників, визначати їх макро- і мікроструктуру, наповнення, формат. Вимога дослід¬жу¬вати живу мову в її дії спричиняє потребу враховувати прагматичну інформацію під час укладання словників При цьому можна виокремити загальні рекомендації, а саме: висвітлення прагма¬тичних стилістичних приміт (у т. ч. оцінювальних), прагматичних ознак лексеми, нетривіальних ілокутивних функцій лексеми, статусів мовця і слухача, конотацій та культурно-образного світу лексеми. The present article was brought into life by the necessity to create a methodological foundation for bilingual dictionaries for specific purposes, Ukrainian-foreign to be exact, based on the practical and theoretical results of various linguistic disciplines. The objective and the task of the article are to cover the main principles of Pragmatics in reference to the challenges of lexicography. The article gives an analysis of scientific literature in lexicography and pragmatics, states the basic principles of pragmatics, defines the types and peculiarities of pragmatic information, characterizes pragmatic meanings and demonstrates how they can be applied in the process of creating bilingual dictionaries for specific purposes and define its macro- and microstructure, its content and format. The requirement to study a live language in use leads to the necessity to take into account the pragmatic information while composing the dictionary, though we have to admit that there’s almost entire absence of any tradition of lexicographic shaping of the information of this sort. However there are some general recommendations: to mark pragmatic stylistic notes (including evaluative ones), pragmatic traits of lexemes, nontrivial illocutive functions of lexemes, the speaker’s and the listener’s statuses, connotations and cultural-figurative realm of lexemes.