Родова специфіка художнього діалогу в епосі та драмі (на матеріалі творів Ф. Дюрренматта)

Abstract

У статті здійснено спробу висвітлити категорію діалогу, яка спроможна найбільш достовірно та аргу-ментовано виявити відмінність драми та епосу. Родову специфіку функцій діалогу проаналізовано на прикладі прозаїчного й драматургічного втілення одного сюжету одним автором: п’єса та повість «Аварія» швейцар¬ського німецькомовного письменника Ф. Дюрренматта. Порівнюючи уривки з п’єси й повісті, виявлено різно¬функціональність діалогів, що визначає належність художнього твору до відповідного роду літератури. Діалог, який автор подає в драматургічному чи епічному тексті, залежить від його естетичного задуму й спрямований на створення певного художнього образу, складниками якого є добір художньо-виражальних засобів на лінг¬вістичному та екстралінгвістичному рівнях. Досліджено особливості дієвої функції діалогу в драмі й ха¬рактеризуючо-описової в епосі. An attempt to highlight the category of dialogue, which is able the most accurately and reasonably to identify the difference between drama and epic has been made in this article. Genus specific dialogue functions have been analyzed on example of prosaic and dramatic realization of the same plot implementation performed by Swiss author and dramatist F. Dürrenmatt both in his play and his novel «A Dangerous Game». When comparing plays and novels excerpts, the variety of dialogues functionality reveals the discourse belonging to the appropriate kind of literature. The dialogue, being presented by an author in dramatic or epic text depends on its aesthetic idea and it aims to a certain artistic image creation; its components are selection of expressive means at linguistic and extra-linguistic levels. The features of effecient drama dialogue functions and epic narrative descriptive functions have been investigated.