Деякі аспекти дослідження фразеологізмів із компонентом-назвою людини за родом занять (на матеріалі української, англійської, німецької мов)

Abstract

У статті розглянуто відображення в структурі й семантиці фразем соціального виміру особистості, представленого назвами людини за родом занять. Означена проблема набуває особливої актуальності, тому що найменування людини за значущою соціальною ознакою – її місцем у системі суспільних відносин – складають істотну частину словника будь-якої мови, у них представлено специфіку суспільних ролей, відповідні цінності й погляди різних етносоціумів на різних етапах їхнього розвитку. Дослідження проведено на матеріалі української, англійської, німецької мов. Особливу увагу зосереджено на виявленні й вивченні структурно-семантичних особливостей ідіом із лексемами на позначення назв людини за родом занять та особливостей їх функціону¬вання у фразеології вказаних мов. Описано семантичні групи ключових лексичних компонентів – назв осіб за родом занять відповідно до різних принципів класифікації, наведено кількісну оцінку їх репре¬зентації засобами української, англійської, німецької фразеології, проведено міжмовні паралелі. Як висновок стверджено, що особливо репрезентативним виявився паремійний рівень мови; назви людини за родом занять чисельніше представлені в українській мові; перераховано компоненти фразем із найвищою фразотвірною активністю. The article deals with the social dimension of personality as reflected in the structure and meaning of phrasemes with components denoting people with respect to their occupation. The place the person occupies in social relationships network is his/her important social feature, and therefore person designations reflecting this feature make up an important part of any language lexis, these designations represent the nature of various social roles, values and views of various ethnical and social communities at various periods of their history. The author conducted her research with reference to Ukrainian, English and German, establishing and analyzing the structural-semantic specificity of phraseological units with lexical components denoting people according to their occupation and the way these lexemes are used as phraseological components. She describes semantic groups of such words classified in accordance with various principles and gives quantitative assessment of their occurrence within Ukrainian, English and German phraseology, drawing some cross-linguistic parallels. The author concludes that the proverbial sublevel of the phraseological system is especially representative as to the use of such lexical units and that, of the three languages, it is Ukrainian that makes the widest use of these words. Also, the author indicates words of this kind of meaning that are most actively used to form phrasemes in each of the three languages.