Переклад як засіб формування радянського канону світової літератури: ідеологічний аспект

Abstract

У статті розглянуто ідеологічні чинники перекладу як засобу формування канону світової літератури в СРСР. Оскільки художню літературу використовували як засіб ідеологічного впливу, критеріями відбору творів для перекладу слугували і художні якості, і ідеологічні. Найчастіше публікували переклади творів авторів, які кри¬тично змальовували буржуазне суспільство або відкрито декларували свої со¬ціалістичні / комуністичні погля¬ди й симпатії до СРСР, а також твори класичних і ідеологічно нейтральних авторів. Пе¬рекладений текст підлягав і політичному, і пуританському цензуруванню, у процесі якого вихоплю¬вали фрагменти тексту, вико¬ристовували лексичні заміни, парафрази, стилістичну нейтралізацію, вилучали або замінювали окремі образи, (де)ідеологізувати текст, щоб узгодити з радянською ідейно-естетичною концеп¬цією. Ідеологічна адаптація перекладу була також спрямована на наближення творів світової літератури до радянського дискурсу (через маніпулювання ідеологемами для створення явної інтертекстуальності між ра¬дянськими і перекладеними тво¬рами). Оскільки русифікація використовувалася як засіб культурної колонізації, радянський канон світової літератури формувався передусім за допомогою перекладів російською мовою; цензурна система забезпечу¬вала єдність загальних ідейно-естетичних характеристик, складників змісту та стилістичних ознак художнього твору в перекладах мовами інших народів СРСР. The article deals with ideological aspects of translation as a means of forming the world literature canon in the USSR. As literature was used as a means of ideological influence, both artistic and ideological characteristics of literary works served as the criteria while choosing books for translation. Most often were published books by the authors who criticized the so-called «bourgeois» society or declared their socialist/communist views and sympathies for the USSR, as well as works by classical and ideologically neutral authors. Translated texts were subject to both political and puritanical censoring that employed excisions of text fragments, lexical replacements, periphrases, stylistic neutralization, omission or replacement of images, text (de)ideologization aimed at agreeing with the soviet ideological and aesthetical conception. The ideological adaptation of translation also aimed at approximation of world literature to the soviet discourse (due to idelogemes manipulation and addings for creating manifest intertextuality between soviet and translated texts). As russianization was used as a means of cultural colonization, the soviet world literature canon was formed primarily on the basis of Russian translations; censorial system provided unity of common ideological and aesthetical characteristics, plot constituents and stylistic features of a literary work in translations into the languages of other peoples in the USSR.