Структурно-семантичні особливості аналітичних номінацій авіаційної термінології в аспекті перекладу

Abstract

Стаття присвячена дослідженню авіаційної термінології в перекладознавчому аспекті. Простежено шляхи формування аналітичних номінацій в авіаційній термінології, виокремлено моделі термінологічних словоспо- лучень, які ввійшли до її складу. Проаналізовано лексико-семантичні, структурні особливості двокомпо- нентних аналітичних номінацій авіаційної термінології, указано на особливості їх перекладу. За формального та семантичного аналізу складних термінів основним критерієм правильного перекладу є безпомилкове визначення основного й підрядного компонента терміна та осмислення їхнього значення. Вибір способу, а зазвичай комбінації способів, перекладу залежить від декількох чинників: від уміння перекладача ідентифікувати термін-словосполучення, особливостей структури англомовних двокомпонентних авіаційних термінів-словосполучень, уміння аналізувати структурно-семантичні характеристики цієї групи, визначати смислові зв’язки, від володіння перекладачем прийомами, традиційно наявними в теорії та практиці перекладу. The thesis is a comprehensive study of the aviation terminology in the light of translation studies. It is claimed that modern English aviation terminology represents a dynamic and open system connected with the development of scientific apparatus of aviation. The stock of aviation terms from the point of view of their structure has been analysed and distinctive models composing it have been distinguished. Aviation terminology is regarded as a system of the one-member and complex terms system connected by means of the formal and semantic relations. Peculiar aspects of aviation terminology, the features of its semantic organization are revealed; the main tendencies of its word-building, specific derivative processes and productive structural types of complex two- member component aviation terms are defined. The experimental study of the English-Ukrainian translations of complex two-member component aviation terms makes it possible to draw a conclusion that an obligatory condition of adequate translation is the translator’s ability of correct analyzing the structure of a complex term, correct identifying grammar difficulties and building a translated Ukrainian terminological correspondence in conformity with the target language norms and peculiarities. The choice of the translation strategy of aviation terminology is to some extent dependent upon the peculiarities of the translator’s style and his/her linguistic competence.