Основные направления, проблемы и перспективы развития лингвоперсонологии

Abstract

В статье рассматриваются актуальные проблемы лингвоперсонологии как новой отрасли языкознания. На основе анализа известных публикаций в области теории языковой личности описаны основные направления лингвоперсонологических исследований и предпринята попытка прогнозирования динамики развития данной научной дисциплины. The article deals with topical problems of linguistic personology as a new branch of linguistics. They include an identification of language personality as an object of research, ascertainment of the nature of this basic concept, development of general principles and methods, uniform technique of analysis and description of language personality. Based on the analysis of well-known publications, the principal areas of researches in linguistic personology are described, as well as an attempt to predict the dynamics of development of this scientific discipline is made. Language personality is studied in linguodidactic, linguoculturological, linguopoetic, sociolinguistic and psycholinguistic areas. Description of idiolectic language personalities and their ethnocultural or social types seems productive. Integrative study of language personality will contribute to formation of theory and methodology of linguistic personology and strengthening of its status as an independent science.У статті розглянуто актуальні проблеми лінгвоперсонології як нової галузі мовознавства. До них можна віднести визначення мовної особистості як об’єкта дослідження, встановлення сутності цього базового поняття, розробку загальних принципів і методів, єдиної методики аналізу й опису мовної особистості. На підставі аналізу відомих публікацій описано основні напрями лінгвоперсонологічних досліджень і зроблено спробу прогнозування динаміки розвитку цієї наукової дисципліни. Мовна особистість вивчається в лінгводидактичному, лінгвокультуро- логічному, лінгвопоетичному, соціолінгвістичному та психолінгвістичному напрямах. Перспективним можна вважати опис як ідіолектних мовних особистостей, так і різних етнокультурних або соціальних їх типів. Інтегративне вивчення мовної особистості сприятиме формуванню теорії та методології лінгвоперсонології, посиленню її статусу як самостійної науки.