Психолінгвістичні особливості усного мовлення особистості в ситуації емоційної напруги

Abstract

У статті викладено результати теоретичного й емпіричного дослідження психолінгвістичних особливостей мовлення особистості в ситуації емоційної напруги. Обґрунтовано актуальність обраної проблеми, відзначено її недостатню розробленість і в теоретичному, і в прикладному аспектах. Здійснено огляд останніх наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених у цій галузі. Проаналізовано й обґрунтовано доцільність вивчення мовлення особистості в ситуації емоційної напруги на фонетичному, лексичному та синтаксичному рівнях. Дослідження проводилось у Східноєвропейському національному університету імені Лесі Українки, вибірку склали студенти факультету психології. Описано теоретичні, емпіричні методи, які використовували для реалізації завдань дослідження. Обґрунтування результатів дослідження містить огляд та інтерпретацію отриманих даних зіставного аналізу спонтанного нейтрального та спонтанного емоційного мовлення студентів. Емпіричне вивчення мовлення особистості в ситуації емоційної напруги дало змогу встановити такі його особливості: збільшення кількості пошукових слів, вибір більш стереотипного словника, слів із чіткою позитивною чи негативною конотацією, поява слів-паразитів, зростання вживання часток, вигуків; семантично нерелевантні повтори фраз, частин фраз, одного слова, складів, незавершеність слова, речення та зростання кількості самокорекцій, поява некоректованих і, ймовірно, неусвідомлюваних мовцем помилок узгодження мовних одиниць. The article deals with the results of theoretical and empirical research of psycholinguistic features of the personality’s speech in situation of emotional stress. The relevance of the chosen problem is argued by author, its lack of elaborated is indicated both in theoretical and applied aspects. The review of the recent scientific research of domestic and foreign scholars is carried out in the field. The expediency of feasibility the research of personality’s speech in the situation of emotional stress is analyzed and substantiated on phonetic, lexical and syntactic levels. The research was conducted in Lesya Ukrainka Eastern European University, sample was made by the students of Psychology department. The article contains the description of theoretical and empirical methods, which were used to implement the tasks of this research. The description and justification of the results of this study contains the overview and interpretation of received data of comparative analysis of spontaneous neutral and spontaneous emotional speech of students. The empirical study of the personality’s speech in the situation of emotional stress allowed to set its features: the increase in the number of searching words; the selection of more stereotypical dictionary; the appearance of junk words; the choice of words with a clear positive or negative connotation; the increase the use of particles and interjections; the semantically irrelevant the repetitive of phrases, parts of phrase, single words, syllables; the incompleteness of words, sentences and increased number of self-correction; the appearance of unjustable and, probably, not perceived by the speaker the errors of concordance language units.