Акме-реалізація медичних сестер: автобіографічні кореляти стратегій психологічного захисту

Abstract

У статті представлено теоретико-емпіричне вивчення автобіографічних показників прояву стратегій психологічного захисту медичних сестер. Теоретичне обґрунтування проблеми стосується аспектів необхідності вивчення цього питання в професійній діяльності медичних сестер у зв’язку з обов’язковим супроводом якості лікувального процесу їх комунікативно-особистісними характеристиками. Наголошено, що сфера особистісних проблем медичних сестер відображається у вигляді їх психологічного захисту. Конкретизація поняття «психологічний захист» у контексті обов’язкового врахування умов емоційної напруженості професійної діяльності дає змогу розглядати автобіографічний зміст психологічного захисту як індикатор деонтологічної компетентності й культури медичного працівника. Розроблено програму емпіричного дослідження, а також комплекс використаних методів математичної обробки результатів дослідження, що дає змогу конкретизувати теоретичні положення у вигляді реальних психологічних фактів: рівень емоційної напруженості умов професійної діяльності детермінує формування відмінних один від одних стратегій психологічного захисту; у медичних сестер, які працюють у відділеннях поліклінік, вираженими є стратегії заміщення, заперечення і проекція, а в медичних сестер, які працюють у відділеннях інфекційних лікарень, виділяються стратегії компенсації і раціоналізації; психологічне наповнення стратегій психологічного захисту медичних сестер, які працюють у різних умовах емоційної напруженості, демонструє комунікативно-особистісні відмінності вираженої комунікативності й альтруїстичної дружелюбності на фоні відсутності сенситивності та емпатійності в медичних сестер відділень поліклінік і проявів практичності, витриманості, соціальної спрямованості, залежності й емпатійності медичних сестер відділень інфекційних лікарень. Автобіографічні кореляти прояву стратегій психологічного захисту медичних сестер підтверджують відмінності акмереалізації медичних сестер, які працюють у різних умовах емоційної напруженості, а саме медичні сестри зі стажем роботи більше семи років, які працюють у відділеннях інфекційних лікарень, демонструють вищі показники акме-реалізації, що визначає межі їх комунікативно-деонтологічної компетентності та професійної зрілості й відображається в дієвих автобіографічних подіях соціально-професійного життя фахівця. The article presents the results of the theoretical and empirical research of autobiographical manifestation of the medical nurses’ psychological defense strategies based on the ties between treating process and communicative and personality features. The autobiographical content of the nurse’s psychological defense is viewed as a marker of her deontological competence and culture. The results of the empirical study with the application of the factor analysis and statistical methods allowed defining a set psychological fact. First, the nurses’ emotional tension degree determines the variety of their defense strategies. Secondly, the defense strategies of nurses who work in polyclinics contain substitution, rejection, and projection. By contrast, those who work in the clinic departments of infectious diseases apply compensation and rationalization strategies. Under stress, the latter illustrate more sensitivity, empathy, patience, social direction, and dependence, whereas the former demonstrate less sensitivity, empathy, and altruistic friendly behavior. Next, the research findings based on the autobiographical method prove the fact that nurses with over seven-year seniority in the departments of infectious diseases, in contrast to those who work in policlinics, show higher indices of acme-realization, which defines their degree of communicative and deontological competence and professional maturity.