Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4267
Назва: | Мова як когнітивно-дискурсивна психомеханіка свідомості |
Інші назви: | Language as Cognitive and Discursive Psychomechanics of Consciousness |
Автори: | Засєкіна, Л. В. Zasiekina, L. V. |
Бібліографічний опис: | Засєкіна, Л. В. Мова як когнітивно-дискурсивна психомеханіка свідомості / Л. В. Засєкіна // Психологічні перспективи / Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Ін-т соц. та політ. психології НАПН України. – Луцьк, 2014. – Вип. 23. – С. 112-126. – Бібліогр.: с. 125-126. |
Дата публікації: | 2014 |
Дата внесення: | 16-чер-2014 |
Видавництво: | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України |
Теми: | свідомість мовна свідомість мова інтенціональність психомеханіка агентивні / неагентивні індивідуальні / колективні об’єктивні / суб’єктивні функції consciousness linguistic conciseness language, intentionality, psycho-mechanics, agentive / nonagentive subjective / objective individual / collective functions |
Короткий огляд (реферат): | У статті відображено результати теоретичного й емпіричного дослідження мови як провідного засобу актів усвідомлення інформації та її збереження у свідомості. Встановлено, що зв’язок мови і свідомості операціоналізується в понятті мовної свідомості як психічного відображення, узагальнення і перетво-рення дійсності засобами мови. Мова як психомеханіка (засіб) свідомості має когнітивну (універсальну, вроджену) та дискурсивну (культурно зумовлену) природу. Когнітивно-дискурсивні особливості мови як засобу усвідомлення емпірично виявляються у крос-культурних дослідженнях. Виходячи з провідної властивості свідомості – інтенціональності, яка спрямовує свідомість на об’єкти зовнішнього світу з позиції їх функціонального призначення для людини, пред-метом емпіричного дослідження слугують значення слів із виділенням функцій об’єктів, окреслених цими значеннями. У дослідженні взяли участь українські студенти (n=25 осіб, 12 жінок та 13 чоловіків, середній вік 21,7±3,0) Східноєвро-пейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк) та аме-риканські студенти (n=25 осіб, 15 жінок та 10 чоловіків, середній вік 22,4±3,0) Університету Центрального Арканзасу (м. Конвей, США). Аналіз результатів емпіричного дослідження дав змогу виділити тріади функцій у запропонованих значеннях слів: агентивні, об’єктивні, індивідуальні; агентивні, об’єктивні, ко-лективні; агентивні, суб’єктивні, колективні; агентивні, суб’єктивні, індивідуальні; неагентивні, суб’єктивні, колективні; неагентивні, об’єктивні, індивідуальні; неагентивні, суб’єктивні, індивідуальні; неагентивні, об’єктивні, колективні. Розподіл цих функцій у значеннях слів, запропонованих українськими й амери-канськими студентами, дає змогу визначити когнітивно-дискурсивні особливості мови як засобу усвідомлення об’єктів зовнішнього світу. Когнітивні особливості полягають у функціонуванні лексикону, ментальної граматики, мозкової активності людини, неусвідомленої діяльності й інтенціоналності свідомості. Дискурсивні особливості мови як психомеханіки свідомості характеризуються переважанням неагентивних, суб’єктивних, індивідуальних функцій об’єктів у значеннях американських студентів та агентивних, суб’єктивних, індивідуальних і неагентивних, об’єктивних, колективних функцій об’єктів у значеннях україн-ських студентів. The results of theoretical and empirical research of language as main instrument of awareness acts of information and its reservation in the consciousness are highlighted in the article. It was revealed that correlation between language and consciousness is formed linguistic consciousness as mental reflection, generalization and transformation of environment by means of language. Language as psychomechanics of personality’s consciousness has cognitive (universal and genetic) and discursive (social and cultural) nature. Cognitive and discursive peculiarities of language as instrument of awareness are empirically revealed in cross-cultural studies. Since the main feature of consciousness is intentionality to find out functions for efficient objects use, the material of empirical study is represented by words meanings of objects based on their functions. Functions of objects in word meanings suggested by Ukrainian (n=25, 12 female and 13 male, mean age 21,7±3,0 years, Lesya Ukrainka Eastern European National Universities, Lutsk) and American (n=25, 15 female and 10 male, mean age 22,4±3,0 years, University of Central Arkansas, Conway, USA) students were analyzed. The results of empirical study allow establishing triads of functions: agentive, objective, individual; agentive, objective, collective; agentive, subjective, collective; agentive, subjective, individual; nonagentive, objective, individual; nonagentive, objective, collective; nonagentive, subjective, collective; nonagentive, subjective, individual. The distribution of the functions in the Ukrainian and American word meanings reveals cognitive (common for both cultures) and discursive peculiarities of the language. Cognitive peculiarities of the language are mental grammar, lexicon, brain activation, unawareness activity and intentionality of consciousness. Discursive peculiarities of language as psychomechanics of consciousness are characterized by predominance of nonagentive, subjective, individual functions among the American students and both agentive, subjective, individual and nonagentive, objective, collective functions among the Ukrainian students. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4267 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Психологічні перспективи, 2014, № 23 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Zasiekina.pdf | 398,5 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.