Розроблення й апробація опитувальника педагогічної рефлексивності викладача вищої школи

Abstract

У статті представлено результати розробки теоретичної моделі й емпіричної перевірки методики дослідження педагогічної рефлексивності викладача, викладено погляди зарубіжних і вітчизняних авторів на рефлексивність як професійно важливу якість викладача вищої школи. Подано теоретичні підходи до поняття «педагогічна рефлексивність викладача вищої школи», результати стандартизації методики «Опитувальник педагогічної рефлексивності викладача», визначено її валідність і надійність. Отримана факторна структура опитувальника, представлена творчим, фасилітативним, когнітивним, ціннісно-смисловим, афективним та конативним компонентами. Опитувальник містить 42 твердження, які відображають параметри педагогічної рефлекcивності викладача вищої школи й може використовуватись у практичній діяльності педагога ВНЗ. Встановлені зв’язки між педагогічною й особистісною рефлексивністю, абнотивністю, метакогнітивною включеністю й обізнаністю. Опитувальник має високу тест-ретестову надійність і може бути використаний для вивчення педагогічної рефлексивності в метакогнітивному досвіді викладача вищої школи. Результати дослідження засвідчують, що педагогічна рефлексивність – своєрідне психологічне явище, яке розкриває усвідомленість і спрямованість педагога вищої школи на оптимальне здійснення власної професійної діяльності й реалізується через його думки (когнітивний, творчий компоненти), переживання (афективний і ціннісно-смисловий компоненти) та дійову активність (фасилітативний і конативний компоненти). Рефлексивність є базовим регулятивним компонентом метапізнання, яке є концептуально ширшим, ніж процес рефлексії завдяки його функціонуванню як сукупності рефлексивних навичок. Рефлексія як процес саморегуляції діяльності представляє одну із форм метапізнання. The paper outlines the results of designing a theoretical model and the empirical verification of the research method aiming to study lecturer’s pedagogical reflexivity. A Lecturer’s Pedagogical Reflexivity Questionnaire allowing measuring pedagogical reflexivity has been validated and standardized. The Questionnaire’s factors are represented by creative, facilitative, cognitive, value and semantic, affective, and conative components. It contains 42 statements, which reflect the lecturer pedagogical reflexivity’s parameters, and can be used by psychologists who work at higher education institutions. The reflexivity is a basic regulative component of metacognition, which is conceptually broader than the process of reflection thanks to its functioning as a combination of reflexive skills. The pedagogical reflexivity is closely related to personal reflexivity, abnotivity, metacognitive inclusion, and awareness. The teacher’s reflexivity is a psychological phenomenon that expresses the teacher’s optimal implementation of his professional activity. The reflection as activity’s self-regulation is considered to be a form of metacognition. В статье представлены результаты разработки теоретической модели и эмпирической проверки методики исследования педагогической рефлексивности преподавателя. Также отображены теоретические подходы к понятию «педагогическая рефлексивность преподавателя высшей школы». В исследовании предоставлена стандартизация методики «Опросник педагогической рефлексивности преподавателя», определены ее валидность и надежность. Получена факторная структура опросника представленная творческим, фасилитативным, когнитивным, ценностно-смысловым, аффективным и конативным компонентами. Опросник содержит 42 утверждения, которые отражают параметры педагогической рефлексивности преподавателя высшей школы и может использоваться в практической деятель-ности практического психолога высшего учебного заведения. Установлены связи между педагогической и личностной рефлексивностью, абнотивностью, метакогнитивной включенностью и осведомленностью. Результаты исследования свидетельствуют о том, что педагогическая рефлексивность является свое-образным психологическим явлением, которое выражает осознание и направ-ленность педагога высшей школы на оптимальное осуществление собственной профессиональной деятельности и реализуется через его мысли (когнитивный, творческий компоненты), переживания (аффективный и ценностно-смысловой компоненты), действенную активность (фасилитативный и конативный компоненты). Рефлексивность является базовым регулятивным компонентом метапознания, которое концептуально шире, чем процесс рефлексии благодаря его функционированию в качестве совокупности рефлексивных навыков. Рефлексия также в качестве саморегуляции деятельности представляет одну из форм метапознания.