Психологічна структура ігротехнічної компетентності молодшого школяра

Abstract

Стаття присвячена характеристиці психологічної структури ігротехнічної компетентності молодшого школяра й аналізу ефективності розвивально-ігро¬вого комплексу її розвитку. Відповідно до поставленої мети поставлено такі завдання: виявити особливості ігротехнічної компетентності учня за певними показниками її сформованості; визначити модально-специфічні особливості вербальної пам’яті; дослідити факторну структуру та профілі ігротехнічної компетентності; проаналізувати результати експериментального дослідження ефективності створеного розвивально-ігрового комплексу, що спрямований на врахування модально-специфічних та мотиваційних особливостей пізнавального процесу. Розвивально-ігровий комплекс, розроблений на основі дидактичних ігор-маніпулятивів, мав за мету формування ігротехнічної компетентності учня під час вивчення мови, до складу якого ввійшли: навчально-ігровий матеріал у вигляді маніпулятивів для врахування особливостей та використання можливостей кінестетичної репрезентативної системи; комплекс додаткового дидактичного матеріалу для актуалізації наочно-дійового та наочно-образного компонентів пізнавальної сфери; система вправ для оволодіння маніпулятивами, що ґрунтується на діяльнісних принципах побудови ігор-маніпулятивів, базових положеннях теорії поетапного формування розумових дій і спрямована на активізацію емоційної пам’яті зокрема; методичні рекомендації для вчителів, що призначені для забезпечення успішного впровадження дидактичних ігор загалом та ігор-маніпулятивів зокрема. Одержані результати експериментального дослідження дають підстави для висновку, що створений розвивально-ігровий комплекс є ефективним з погляду повноцінного формування компонентів ігротехнічної компетентності молодшого школяра. Структура ігротехнічної компетентності учня, яка утворена трьома чинниками – «афективне реагування», «суб’єктність», «регуляторні особливості», вирізняється помірним рівнем шкільної тривожності, високими показниками ігрової та навчальної спрямованості, суб’єктності, вольової регуляції та перевагою кінестетичної репрезентативної системи. The aim of this article is to describe of the psychological structure of game-playing competence of primary school pupils and analyze the effectiveness of the play-based developing complex. The objectives are: to identify modality-specific features of verbal memory; to define the factor structure and profiles of game-playing competence; to analyze the experimental research results of the effectiveness of the play-based developing complex aimed to strengthen modality-specific and motivational resources of cognitive process through consolidation of motor and emotional memory. The author designed a play-based developing complex to improve game-playing competence of primary school pupils in the process of learning language. The complex includes: game-oriented language teaching materials (manipulatives) to use possibilities of kinesthetic system; a set of extra didactic material to develop pupils’ visual awareness; activities for mastering manipulatives, which are based on activity principles of manipulative games, basic theoretical positions of planned stage-by-stage formation of mental actions; teacher’s guide to provide successful application of manipulative games in actual teaching. The experimental research results allowed defining the effectiveness of the play-based developing complex for a full-fledged development of the game-playing competence components of primary school pupils. The three-factor structure of game-playing competence («affective response», «subjectivity», «regulatory features») has a moderate level of school anxiety, and high levels of learning goal and game-playing orientation, subjectivity, volitional regulation and advantage kinesthetic system.