Психолінгводидактичні принципи підготовки психологів до здійснення професійно-мовленнєвої діяльності

Abstract

У статті проаналізовано психолінгводидактичні принципи підготовки майбутніх психологів до професійно-мовленнєвої діяльності як основного знаряддя обраної ними професії, а саме: соціолінгвокультурної детермінації; забезпечення холістичного розвитку лексико- граматичної будови професійно орієнтованого мовлення; випереджувального розвитку мовної компетенції в становленні професійно-мовленнєвої діяльності; комплементарного розвитку мови професії і професійно-мовленнєвої діяльності; опори на усталені моделі професійної мови й акт евристичності; формування образу професії або перцепції і мнемоніки; когнітивної зумовленості професійної комунікації; креативної організації (утворення) професійно-мовленнєвої комунікації; алгоритмічної реалізації акту соціально орієнтованого професійно-мовленнєвого спілкування; розвитку внутрішнього програмування мовлення; активізації механізмів професійної комунікативно-мовленнєвої діяльності; забезпечення конформності професійно-мовленнєвої діяльності. Зазначені принципи є правилами організації освітньої роботи викладача ВНЗ, спрямованої на утворення в студентів професійно-мовленнєвих операцій та дій, що забезпечують доцільну, професійно зумовлену комунікацію. Psycholinguistic and didactic principles of training future psychologists to professional speech activity as the main “weapon” of their chosen profession have been anayzed in the paper. Among them are such principles as: socio-linguocultural determination, ensuring holistic development of lexicogrammatical structure of a professionally-oriented speech; advancing development of linguistic competence in establishing of vocational and language activities; complementary language development for profession and professional speech activity: relying on well-established models of professional language and act heuristicity; formation of the image of profession or perception and mnemonic; cognitive conditioning of professional communication; creative organization (formation) of professional verbal communication; an algorithmic implementation of the act of socially oriented professional speech communication; development of internal speech programming; activation of mechanisms of professional communicative language activities; ensuring the conformity of professional speech activity. These principles are the rules of the university teacher’s educational work aimed at shaping of professional speech operations and actions that provide purposeful, professionally caused communication.