Коннектор діалогічного єднання із семою заперечення у сучасній французькій прозі

Abstract

Об’єктом нашого дослідження стали мовні маркери заперечення, формально виражені та імпліцитні, як засіб забезпечення когезії діалогічних єдностей. Останні, як відомо, надзвичайно тісно пов’язані між собою та представляють, беззаперечно, текстову, дискурсивну одиницю. У статті із аналітичною метою здійснено спробу вичленити текстові коннектори із семою заперечення, що, у сукупності із іншими, забезпечують комунікативну повноцінність тексту. Досліджені їх мовні та функціональні характеристики у поверхневій та глибинній структурі елементів художнього діалогічного дискурсу. The article makes an analytical attempt of encoding textual connectors with the seme “negation” that provide communicative full value of a text in the complex with other connectors. Their speech and functional characteristics are studied in the surface and underlying structures of fiction dialogic discourse.