Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/27487
Назва: Спелеоресурси проектованого національного природного парку “Чатирдаг”
Автори: Воробйов, Іван Володимирович
Приналежність: Кафедра фізичної географії
106 Географія
Бібліографічний опис: Воробйов І. В. Спелеоресурси проектованого національного природного парку “Чатирдаг” : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра : спец. 106 Географія / наук. кер. О. В. Міщенко ; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2024. 62 с.
Дата публікації: 2024
Дата внесення: 10-бер-2025
Видавництво: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Країна (код): UA
Науковий керівник: Міщенко, Олена Віталіївна
Теми: спелеоресурси
масив “Чатир-Даг”
карст
національний природний парк
охорона природи
Короткий огляд (реферат): Спелеотуристський потенціал Криму складає 1200 карстових печер, що мають паспорти в регіональному кадастрі Українського інституту спелеолології та карстології. Серед територій та об’єктів природно-заповідного фонду Криму, що включають 2 заповідника і 73 пам’ятки природи геологічної спрямованості, понад 40 припадає на карстові печери. Своєрідністю поверхневого карстового рельєфу є вирви і улоговини (корозійні, корозійно-ерозійні, корозійно-гравітаційні), яких на Головній гряді сформувалось більше 5000. “Чатир-Даг” − платоподібний гірський масив у Головній гряді Кримських гір, складений вапняками з типовим карстовим рельєфом. За кількістю ендеміків Чатир-Даг має першість серед яйл півострова. Карстово-спелеологічний масив Чатирдаг має досить складний рельєф, сприятливий для розвитку різних видів спорту та туристичної діяльності. Тут створено туристично-екскурсійний спелеокомплекс “Печера Мармурова”, який має функціональне зонування. Під час створення проектованого національного природного парку першочерговим завданням є встановлення диференційованого режиму охорони і використання карстово-спелеологічних об’єктів. Оцінювання концентрації печер Гірського Криму, які мають заповідний статус на одиницю площі засвідчує найвищий показник саме в межах Чатирдагського масиву (0,20 печер/км2). В роботі окреслено можливий вплив екскурсійної експлуатації карстових порожнин, який може призводити до істотних змін параметрів печерного середовища.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/27487
Тип вмісту: Bachelor Thesis
Розташовується у зібраннях:FGEO_KR (2024)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
vorobyov_2024.pdf1,61 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.