Використання етнотуристичних маршрутів міста Луцька в позаурочній діяльності з географії

Abstract

Актуальність теми. Географія це наука, яка з’єднує минуле, сучасне і майбутнє. Шкільний курс географії покликаний дати учням знання про природу, населення і господарську діяльність та підготувати учнівську молодь до життя в сучасному та майбутньому розвитку суспільства. Актуальною проблемою в підготовці учнів є формування у них світоглядної, освітньої, соціально відповідальної поведінки. Тому в сучасному середовищі шкільна, а пізніше й професійна підготовка молодої людини повинна базуватися не лише в стінах загальноосвітньої школи, але паралельно задовольняти її всезростаючі потреби в сучасних видах і формах відпочинку. У глобалізованому світі туризм та туристична діяльність стають суттєвим фактором розвитку духовної культури, виховання, розвитку особистості. Вивчення та намагання не загубити, а навпаки показати історично усталені регіонально-місцеві форми життєдіяльності населення, до того ж різного за етнічним складом, його елементів побутово-матеріальної, сакральної культури тощо є досить актуальним, особливо з розвитком етнотуризму. Етнічний туризм, як один з напрямків культурно-пізнавального туризму розглядається як сучасний вид туристичної діяльності в умовах глобалізації і дає змогу зберігати різні ділянки родинного, культурного та суспільного життя, причетність до рідної етнічної культури. Пошук нестандартних форм в навчальному процесі, в т.ч. пізнавальних, навчально-краєзнавчих екскурсій з вивчення освітньо-культурних осередків, духовних цінностей, сакральних місць рідного краю сприятиме збагаченню та покращенню навчання, виховання та розвитку особистості школярів. Луцьк – місто етнічної культури, туризму та краєзнавчої освіти. Тут сплелись: середньовіччя з епохою барокко, неоготика з модернізмом, багата історична та культурна спадщина, тут в етноконтактних зонах формувалося співжиття української, польської, єврейської, німецької, караїмської та інших культур. Географо-краєзнавчі дослідження національних меншин є важливим фактором у навчанні та вихованні учнівської молоді в загальноосвітніх школах. Розвиток етнотуризму, як одного з видів туризму серед школярів є досить важливим аргументом на користь актуальності теми дослідження. Мета і завдання роботи: з’ясувати суспільно-географічні особливості національної структури населення Луцька в різні історичні часи, як основи розвитку етнотуризму. У відповідності до мети дослідження були поставлені наступні завдання, а саме: - з’ясувати наукову термінологічну проблематику розуміння «етнічного туризму»; - встановити функції і завдання етнотуризму; - опрацювати методику дослідження територіальної організації етнотуризму; - охарактеризувати етногеографічне положення міста Луцька; - здійснити аналіз населення за чисельністю, національностями, віросповіданням у Луцьку; - дослідити ретроспективні особливості формування етнічних общин Луцька, як передумови розвитку етнотуризму; - вивчити етно-сакральні об’єкти, їх атрактивність та систематизувати за етнічною приналежністю; - створити етнотуристичні маршрути на основі аналізу культурної та історичної спадщини народів, що мешкали у місті Луцьк; - обґрунтувати особливості використання досліджень у навчально- виховному процесі в школі. Об’єктом дослідження є: місто Луцьк - центр сукупності етнічних общин і туристичні об’єкти, які були створені ними в різні історичні часи. Предметом дослідження є: розробка етнографічних екскурсійних маршрутів домінуючих національних груп Луцька. Методологічна основа і методи дослідження. Методологічною основою магістерського дослідження є положення теорії суспільної географії, сукупність способів, принципів, загальних методів і прийомів, що використовуються в галузі регіоналістики. При дослідженні історичних, релігійних, соціальних та ін.. напрямків туристичної діяльності були опрацьовані та застосовані праці Я. Жупанського, Я.Олійника, М.Пістуна, О.Бейдика, О.Любіцевої, С.Брика, ряду зарубіжних вчених в галузі етнотуризму. У процесі написання роботи були застосовані наступні методи: опрацювання літературних джерел, вивчення етнічної структури населення, статистичний, математичний, системно-структурного аналізу, порівняльно-географічний, графічний, картографічний та ін.. На завершальному етапі дослідження проводилося оглядове розташування туристичних об’єктів і розроблялися етнографічні екскурсійні маршрути для учнів загальноосвітніх шкіл. Інформаційна база: для написання магістерської роботи були використані матеріали наукових конференцій, статистичні відомості, публікації профільних періодичних видань, монографії, навчальні посібники, навчально-методична література. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: досліджено територіальну структуру центрів регіонально-місцевих форм життєдіяльності населення, зокрема елементів побутово-матеріальної та сакральної культури; згруповано і систематизовано туристичні об’єкти Луцька за етнічною приналежністю; розроблено етнографічні екскурсійні маршрути за місцем проживання найбільших етнічних общин в минулому. Практичне значення: розроблені методичні підходи можуть бути використані при дослідженні історичних об’єктів побутово-матеріальної та сакральної культури та інших регіонально-місцевих форм життєдіяльності етнічних груп населення міських поселень Волинської області. Окремі теоретичні положення, методичні підходи магістерського дослідження, статистичний, графічний матеріал можуть використовуватися у подальших дослідженнях та при проведенні лабораторних та практичних занять в навчальних курсах: «Географія Волинської області», «Географія населення з основами демографії», «Економічна і соціальна географія України». Розроблені етнографічні екскурсійні маршрути можна використовувати вчителями шкіл під час проведення навчально-краєзнавчих та пізнавальних екскурсій з метою наочного вивчення таких предметів як географія, історія, або ж використовувати для проведення комбінованих чи інтегрованих уроків. Вміння розробляти етнографічні екскурсійні маршрути стане в нагоді для керівника туристично-краєзнавчого гуртка у закладах загальної середньої освіти. Апробація. За результатами дослідження були опубліковані тези у збірниках матеріалів VIII та IX Міжнародних науково-практичних інтернет-конференціях «Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів», відповідно на теми: «Методика застосування географії населення в освітньому процесі загальноосвітньої школи» та «Загальна характеристика етногеографічного положення Волинської області у міжвоєнний період (1919-1939 рр.). Структура: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, загальним обсягом 67 сторінок.