Навчальне програмування в контексті рефлексії розумових дій та їх формалізація програмним кодом

Abstract

У роботі розглянуто проблему покращення навчання програмуванню через оптимізацію рефлексії, що супроводжує написання програмного коду. Рефлексія як контроль логіки мислення є важливим механізмом критичного мислення в навчальній і в професійній діяльності. Метою цього дослідження є формування оптимізованих, концептуальних, лаконічних схем рефлексії, що дозволять успішно справлятись із задачами навчального практичного програмування. Для реалізації мети проведений аналіз навчальних практичних дій з програмування в контексті їх рефлексії на прикладі створення комп’ютерної моделі простого фізичного явища. Вибір програмування як діяльності для аналізу рефлексії критичного мислення зумовлений тим, що ця діяльність добре формалізована. Сутність рефлексії критичного мислення розкривається тут в рафінованій прозорій формі. Моделювання надає процесу мислення свій контраст, адже в ментальній діяльності, крім алгоритмічних сенсів, з’являються ще й додаткові фізичні. Програмування моделі фізичного процесу тут є своєрідним полігоном дослідження. Рефлексія розглядається через призму циклічних ментальних процесів у термінах формальної логіки з опорою на еволюцію структури декларативних знань. Кінцевою інстанцією цього аналізу стала формалізація дій рефлексії в лаконічних схемах як самих процесів, так і структури знань. Важливу частину роботи займає зв’язок ментальних дій з відповідною матеріалізованою діяльністю. Цей зв’язок також вдалось лаконічно зобразити на відповідній схемі. Представлена в роботі чітка, коротка, виразна формалізація дій критичного мислення, пов’язана з матеріалістичними діями, в лаконічних схемах могла б застосовуватись здобувачами освіти для оптимізації навчання та формування протоколів абстрактно-логічного і причинно-наслідкового мислення. Розроблені схеми рефлексії можуть розглядатись як методичний засіб навчання, який дозволяє уникнути когнітивних пасток і оптимізувати навчальну діяльність як у сфері практичного програмування, так і в природничих галузях знань, де передбачаються практичні дії по створенню або відлагодженню штучних об’єктів високої складності.